❤️ Фотоспойлер до наступного розділу книги "Ставка на хижака". ❤️

Уривок:

Цей спокій мене остаточно доводить. Я хапаю ще одну тарілку, замахуюсь нею не в Дем'яна, а так, у повітря, для драматичного ефекту. Але вона вислизає з пальців і розбивається біля його ніг. Мої ноги в м'яких ведмежих капцях тонуть у білих осколках. Дем'ян навіть не ворухнувся. Стоїть, схрестивши руки, і дивиться на мене з виразом обличчя, який я могла б назвати майже ніжністю, якби не була такою розлюченою.

— Припини дивитися так, ніби це мило! — кричу я, піднімаючи над головою ще одну тарілку, останню на полиці, — Я серйозно!

— Я бачу, що серйозно, солоденька, — каже він, і куточки його губ ледь здригаються, — Просто хочу зазначити, що ти розбиваєш мій посуд за три тисячі євро.

— ТРИ ТИСЯЧІ?!

— Це була серія "Версаль". Колекційна.

Я завмираю з тарілкою над головою. Потім повільно, дуже повільно опускаю її на стільницю.

— Чому ти це не сказав раніше?

— Мені було цікаво, як далеко ти зайдеш. 

— Ти... ти...

— Нестерпний, знаю.