Деякі коробки краще не відкривати. Мира відкриє ?

Якщо ви тут уперше: я пишу детективну драму з іронією та повільним романом. Дія відбувається в Одесі, у листопаді: шторми, тривоги, комендантська година. Головні герої — слідча Мира Ковальчук, яка ламає всі правила, і судмедексперт Ярема Гнатюк, який живе за ними. Розслідують вони вбивство молодої медсестри, яке до болю нагадує стару справу. Дванадцять років тому через неї з ганьбою звільнили батька Міри.

У п'ятому розділі батько вперше за одинадцять років назвав її Мирком і попросив: «Не лізь у це».

Звісно, вона полізе.

Розділ 6. Коробка з-під чобіт

Під шафою в квартирі Міри, там, куди не дотягується навіть віник, стоїть коробка з-під зимових чобіт. У ній лежить копія старої справи, яку Мира колись потайки винесла з архіву. Формально це злочин. Насправді це єдиний спосіб дізнатися, чи був її батько брехуном.

Рік вона цю коробку не відкривала, а цієї ночі сідає на підлогу й знімає кришку.

У висновку експертизи по справі Лілії Остапчук написано: різана рана шиї, тіло у воді. Про шов, який бачив на фотографіях її батько, там немає ні слова.

А на останній сторінці стоять два підписи. Перше прізвище знає вся Одеса. Друге Мира колись пропускала, не читаючи.

Цієї ночі вона його прочитала.

А у вас є своя «коробка під шафою»: річ, яку ви давно обіцяли собі не відкривати? Пишіть у коментарях ?

#детектив #українськадетективи #пишукнигу #одеса #slowburn #книжковийблог #шовякогонебуло