Привіт усім!

Останнім часом я пишу свій роман переважно похмурими вечорами, коли за вікном темно й холодно, а світло зникає за звичним вже графіком відключень.

Сидиш у темряві, без тепла, і єдине, що залишається, це власні думки та уява.

А я в цей час пишу про тропічні острови, теплий океан, сонячні світанки, чарівних істот і старовинний маєток, у якому ховається стільки таємниць…

Трохи дивне відчуття, правда? За вікном темрява й холод, а в моїй уяві шумить океан, шелестять пальми та світить тепле сонце.

Мабуть, саме тому мені так хочеться писати цю історію. Не лише для того, щоб розповісти її комусь, а й  самій хоча б на кілька годин перенестися туди, де тепло, де пахне морем і де можливі справжні дива.

Хочеться, щоб і мені, і майбутнім читачам дісталося трішки тепла зі сторінок цієї історії. Щоб кожен міг хоча б ненадовго відволіктися від сірих буднів і поринути у світ, де завжди є місце для пригод, магії , кохання та несподіваних відкриттів.

Саме таким я уявляю світ свого роману «ШЕПІТ ПЕРЛІВ». Світ, у якому старовинний маєток приховує родинні таємниці, океан зберігає власні секрети, а за звичайними на перший погляд речами може ховатися справжнє диво.

А я продовжую писати й потроху відкривати його для вас.

І дуже хочу, щоб у цьому світі завжди було сонячно й тепло

. Шепіт перлів

А ви любите книги, які дозволяють хоча б ненадовго   

втекекти від реальності?