Додано
01.11.26 19:28:51
Марк дуже любить доньку і ображати не дозволить.
Тихого вечора, мої хороші!
Роман "Руде нещастя для боса", — оновлено!
✨✨✨
— Пам’ятаю, крихітко, — тепло усміхаюся я, нахиляючись ближче. — Тож у суботу переводимо телефон у режим польоту і весь день належить тільки нам двом. Хоч у парк, хоч на край світу. Поїдемо куди скажеш.
— Тільки удвох? — перепитує Каріна.
— Тільки удвох, — переконливо запевняю.
Каріна розпливається в такій щирій, світлій усмішці, від якої мені стає легко-легко на душі. На мить здається, що все найгірше вже позаду, що ми змогли прорватися крізь цей буревій і відродити те, що ледь не втратили. Адже які б жінки поруч не були, зараз мені важлива моя донька. Вона для мене на першому місці. Їй моя підтримка дуже потрібна, я це знаю. Адже я для неї і за маму, і за тата.
❤️❤️❤️
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Яка тепла й водночас промовиста сцена! ❤️ Особливо сподобалося, що за всіма життєвими бурями Марк не забуває про найважливіше — свою доньку. Його слова про те, що вона для нього і мама, і тато, додають цій історії особливої ніжності. Адже іноді за суворим характером ховається людина, яка просто дуже боїться втратити найдорожче.
І тепер стало цікаво познайомитися ближче не лише з Марком, а й з авторкою, яка вміє показувати такі важливі почуття через, здавалося б, звичайні моменти. Додаю історію до свого читацького списку. Бажаю книзі нових читачів і ще більше теплих відгуків! ❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати