♡♥︎Позапланова новела «Претензія до відьми»♡♥︎

Останні події в моїй родині змусили мене замислитися про стосунки й про те, як часто ми відкладаємо власні бажання.

І серед цих переживань з’явилася маленька позапланова новела «Претензія до відьми». Чоловік замовляє чари, щоб дружина спокійно відпустила його до іншої. А потім повертається з претензією: вона справді відпустила. І, здається, цілком задоволена власним життям.

Це вигадана історія, але почуття, з яких вона виросла, дуже особисті. Мені хотілося подумати про те, як ми сприймаємо близьких, до чиєї присутності звикли.

♡♥︎Чи помічаємо їхні бажання? 

♡♥︎Чи залишаємо їм право змінюватися, навіть коли нам це незручно?

Ми багато успадковуємо від батьків, зокрема й уявлення про стосунки. Тепер можемо придивитися до них і зробити власний вибір. Говорити про те, що болить. Просити про турботу. Знаходити час на те, що любимо, ще до того, як обставини змусять переглянути все життя.

Новела вже на моїй сторінці. Буду рада, якщо прочитаєте й поділитеся думками.

♡♥︎Чи траплялося вам помічати у своїх стосунках звички, які ви перейняли від батьків?