"Бідося Стремецького"- Єдина знижка в передлаті

Привіт, мої хороші!

 

Тільки сьогодні діє знижка на книгу в передплаті.

В вас є нагода придбати її за найкращою ціною.

Дешевше точно не буде!

Бідося Стремецького

Я хотіла відійти, та натомість підняла голову і зустрівшись з чорними очима - завмерла. В його очах раптом я чітко побачила ніжність... А наступної миті він нахилився і легенько торкнувся моїх губ своїми. Від цього легкого дотику в мене всередині все перевернулося. Першою думкою було відштовхнути його. Другою - чому я в біса досі цього не зробила? Та натомість, я привідкрила губи і дозволила йому себе цілувати. Чоловік провів язиком по моїх губах і я гучно видихнула. Це було... дивно і дуже приємно... Коли Олег поглибив поцілунок, мене наче вдарило струмом. По всьому тілу розлилося тепле тремтіння, прокладаючи гарячу доріжку до самого низу живота. Щоки спалахнули жаром і я вже не можу думати ні про що крім нього, його близькості і того, як шалено калатає моє серце. Дихання збилося, а тіло зрадницьки затремтіло в його руках. Його долоні ковзають по моєму тілу притискаючи до себе міцніше. Я задихаюсь від цього божевілля і не хочу щоб він зупинявся. Саме тому, коли Олег перервав поцілунок і трохи відсторонився, мені хотілось потягнутись за його губами. Трясця! Як він це зробив? От же ж халепа! І чому мені так сподобався цей поцілунок. Дуже сподобався.

Він продовжує обіймати мене і дивиться в очі, які здається стали ще чорнішими. Я відчуваю як шалено калатає його серце. А може це моє?...

- Заспокоїлась, мала? - тихо запитує приводячи до тями. Що? Мене ніби холодною водою облили. Я різко відступила на крок, вирвавшись з його рук і дивлюсь на нього широко розплющеними очима.

- Заспокоїлась? - перепитую. Всередині все закипає від обурення. Він мене поцілував просто для того, щоб я перестала плакати, а не тому що хотів цього? Не тому що його самого до мене потягнуло? Просто... заспокоїти малявку? Ну чудово. Я демонстративно витерла губи і щоки долонями, та сердито подивилась на нього. - Так. Дякую за благодійність, та наступного разу можеш просто дати мені хустинку. Навіщо відразу губами? - в його очах блимнув вогник, наче азарт чи сміх. Я не розібрала. Та мені й не хотілось. Я дуже зла. І більше на себе ніж на нього. Розтанула блін від його губ. Розклеїлась і розтеклась від тепла його тіла. Дурепа. Сама ж знаю що він ніколи не поведеться на таку як я... Курча... Та вперше мене це дійсно образило і засмутило. Захотілось втекти, побути на самоті і розібратись, що в біса зі мною відбувається. Розвернулась до дверей, та Стремецький впіймав мене за руку.

- Зачекай, дикунко. В мене до тебе є одна пропозиція. І вона буде вигідна нам обом. - розвертаюсь до нього.

- Після того, що ти щойно зробив, я вже боюсь навіть слухати що ти ще придумав. - фиркаю.

- Щось не пригадую щоб ти була проти того, що я щойно робив. - гмикає і посміхається, а я буквально відчуваю як моє обличчя вкривається плямами від злості. - Припини вбивати мене своїми красивими очима і послухай. Прикинься моєю нареченою. - я кілька секунд дивилась на нього, а потім розсміялась.

- Це жарт такий?

- Я цілком серйозно, колючко. Послухай. Я дам тобі захист. Дам гроші. Після виборів куплю квартиру для вас з малою. Ти більше не думатимеш, де ночувати і за що купити їжу. - ошелешено дивлюсь на нього і не можу зрозуміти, він це дійсно серйозно? - Це взаємовигідна пропозиція, Кіро. Я б на твоєму місці добре подумав, перш ніж відмовлятись.

- Зачекай. Ти мені все це, а я?... Що потрібно від мене? - нарешті роздупляюсь. 

- Нічого складного. Прикидатись моєю нареченою. Усміхатися, триматися поруч і переконливо грати роль жінки, закоханої в мене. - я відразу подумала про Олю, про Карину... Гроші, квартира, захист... Якщо я погоджуся, більше не залишусь сама. Не доведеться щодня боятися Смерча і думати де сховатися якщо він мене знайде. Більше того, я вже не буду йому потрібною. Вибір був очевидним. Але мене цікавило ще дещо...

- Я не буду з тобою спати. - впевнено кажу. Він гмикнув і підняв брови.

- Ти занадто високої про себе думки, Кіро. Якщо мені знадобиться коханка, то я знайду собі ту, якій не треба платити за секс зі мною. Вона сама проситиметься в моє ліжко. - хотілось скривитись, або сказати щось їдке, бо чомусь чути це було неприємно, та я стрималась. Не щодня мені надходять такі пропозиції. А він ще не дай Боже передумати може. 

- Добре. Я згодна. - на його обличчі з'явилася задоволена посмішка.

- Хороша дівчинка. Це правильне рішення. - Олег підняв руку і легко погладив мене по щоці. Я миттєво відсахнулась. Що він робить? Стремецький підійшов ближче і я втислась в стіну. - Перше правило, Кіро. Звикай до моїх дотиків. А зараз збирайся. Я викличу знайомого стиліста. Вона поїде з тобою по магазинах.

- Навіщо? - він окинув мене поглядом.

- Моя наречена повинна мати гарний вигляд і бути доглянутою. Завжди. - він задоволено посміхається. Було б чого радіти. Дорослий, красивий, багатий чоловік, а для ролі нареченої підібрав собі... мене... але мені пофіг. Скоро мені не доведеться боятись, бо щойно я погодилася на найбожевільнішу угоду в своєму житті.

КНИГА ТУТ!

Найцікавіше тільки починається. (ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ КНИГА ЗМІНИТЬ ЦІНУ)

 

ГАРНОГО МИРНОГО ДНЯ!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лія Світова
16.10.2026, 11:59:49

❤️❤️❤️

Тетяна Калинова
16.10.2026, 12:12:18

Лія Світова, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Літературний флешмоб "Осіння пристрасть"
Осінь — це не лише золотаве листя, холодні вечори та нескінченні дощі. Це ще й пора, коли доля здатна подарувати нам найнесподіваніші зустрічі, а звичайна мить може назавжди змінити чиєсь життя. І саме тому я долучаюся
З якої сторінки сцена?
Буває і таке коли книга вже декілька днів як завершена, а неопубліковані ілюстрації ще залишилися.))) Хоча мені досі якось не віриться, що я врешті закінчила третю історію циклу про місячну Завісу. Тому вирішила цього
Те, що робить дощовий день приємним
Сьогодні мій похмурий осінній день став теплішим, не дивлячись на дощ за вікном, тому що моя книга отримала ще одну рекомендацію. Велике дякую авторам, які рекомендують книгу, та читачам, які продовжують стежити
Куди подівся Данило Лихоїд?
Візуал до нових розділів "Квартири поверхом ліворуч" + уривок Другий під’їзд. Третій поверх. Данилові вікна виходили у двір. Вікна квартири 210 — на бульвар. Вона підвела очі. Квартира тренера була занурена
Мій "Кекс..." переступив першу тисячу)
Звісно, поки я роздуплилася про це написати, цифри вже зовсім інші, бо скріни я робила вночі, а блоги пишу на ноуті, а не на телефоні. Та я хочу подякувати всім, кому зайшла моя нова історія, де я трохи (а може, й не трохи) відступаю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше