...Він цілував її жадібно, голодно, так солодко. Її руки зметнулися до його потилиці, пальці заплуталися в його світлому волоссі. Смак червоного вина, його запах, жар його тіла - все це злилося в один неймовірний коктейль, що відключав свідомість. Шон, не відриваючись від її губ, натиснув на ручку дверей, і вони ввалилися до її кімнати, зачиняючи двері спиною. У темряві спальні він притиснув її до стіни.

- Ліз... - прохрипів він, відірвавшись на міліметр, його дихання було рваним, груди важко здіймалися. - Ти хоч розумієш, що ти робиш?

- Так, - прошепотіла вона, дивлячись йому прямо в очі, які горіли в темряві диким полум'ям. - Я розумію. А ти?

Замість відповіді він підхопив її на руки, її ноги рефлекторно обхопили його талію, і за кілька кроків він повалив її на велике м'яке ліжко. Цей секс не мав нічого спільного з тими грубими, швидкими історіями, про які Шон іноді жартував. Тут не було цинізму. Не було поспіху. Для них обох ця мить, коли дружба стиралася, перетворюючись на щось набагато глибше і небезпечніше, була священною. Шон роздягав її повільно, його пальці тремтіли - він, який мав сотні жінок, зараз торкався Елізабет так, ніби вона була зроблена з найтоншого кришталю. Коли її футболка полетіла на підлогу, його очі заворожено ковзнули по її смаглявій, ідеальній шкірі.

- Ти така красива... - видихнув він, схиляючись над нею і цілуючи лінію її ключиць.

Ліз, задихаючись від збудження, стягнула з нього майку. Вона нарешті могла торкнутися того, на що стільки років дивилася лише здалеку. Її пальці ласкаво провели по його лівій руці, вивчаючи кожну лінію розбитого годинника, кожну пелюстку чорнильної троянди. Вона відчувала, як напружуються його м'язи під її дотиками. Вона обережно притягнула його обличчя до себе і, слідуючи якомусь внутрішньому, тваринному інстинкту, провела губами і кінчиком язика по чорному тату крила на його шиї. Шон видав глибокий стогін. Цей дотик до його найчутливішого місця зніс йому залишки самоконтролю.

Він навис над нею. Його поцілунки стали палкішими, він вкривав ними її шию, груди, живіт, змушуючи її вигинатися назустріч і тихо, задоволено стогнати. Момент злиття тіл був солодким, іскристим, незабутнім. Це було нереально. Це було за межами простого фізичного задоволення. Кожен його рух, кожен глибокий поштовх віддавався в її серці. Він рухався не поспішаючи, заглядаючи їй в очі, ніби намагався прочитати там усі її думки. Його сильні руки перепліталися з її пальцями, притискаючи їх до подушки. У цій близькості була така пронизлива, відчайдушна ніжність, що Ліз не розуміла сон це, чи реальність. Шон був іншим. Він відчував щось кардинально інше, від того, що відчував зазвичай з іншими дівчатами. Це було набагато чуттєвіше, набагато тонше, і від цього ще більш приємніше…