Вітаю!

Запрошую до дорослого зрілого роману. 

Чи залишається кохання, після того як виростають діти? 

Що відбувається з парами після сорока? 

Вже можна розслабитися, бо діти виросли... Чи все ж ні?! Чи можна бути впевненим у завтрашньому дні. Чи все ж, все що будувалося пів життя може розвалитися в одну мить? 

✨✨✨

Усередині — випалена пустка. Жодної думки, жодної емоції, лише глухий, тупий біль і стійке, крижане рішення: більше так не буде.

Я втомилася чекати. Втомилася шукати виправдання чужій байдужості. Втомилася просити уваги, якої мені катастрофічно не вистачає. Здається, я волаю про свої потреби у пустоту. Мене ніхто не чує. Так, можливо, це перебір, але зараз я перебуваю в перименопаузі, у мене солідний гормональний збій, і мені як повітря потрібні увага, ніжність та тепло коханого чоловіка. Але він, здається, мене не чує. І від цього у нас часті непорозуміння. Він каже, що я все вигадую, що накручую себе, а я ж відчуваю, що щось не так. І від цього страх розносить мій спокій на шматки.

Книга тут...

♥️♥️♥️