- 20% на книгу "Кохання з перчиком".

  Ми увійшли в клуб. Там було багатенько народу і ще на вулиці приблизно стільки ж . Крутий мабуть заклад. Прикольно. Я тут вже стільки часу, а в нічний клуб іду вперше. Не схоже на мене. Вдома примудрялась туди ходити, не дивлячись на те, що Макс був проти. А тут просто не було на це часу. Ну звісно,  раніше ж я ніколи не працювала.

- Дівчата, вибачте, та я запросив ще свого друга. - раптом каже Ярослав. - Щоб компанія була більша. Так веселіше. Він трохи спізнюється, бо в нього на роботі з'явилось нове керівництво і та стерва завалила  його роботою.

- Буває. - гмикаю. Насправді мені пофіг. Нехай хоч всіх своїх друзів приводить. Мені що? Я прийшла відриватись. Тільки от те що ще потрібно когось чекати, трохи напружує.

- То може почнемо без нього? - мило посміхаюсь. - А він потім підтягнеться. Бо зараз всі столики будуть зайняті і доведеться біля бару тусуватись.

- Ну добре. Не думаю що Роман образиться. - я скривилась. В мене вже здається на одне це ім'я алергія. Наче один пес Сірко на світі. - О! Он до речі й він. Встиг. - я розвертаю голову в сторону входу в клуб і в мене буквально відвисає щелепа. Та це якесь знущання! Серйозно? То я прийшла сюди щоб морально відпочити від цього кренделя, а він тут як тут.

- Вибач. Я не знала. - каже Яся побачивши мою реакцію.

- А що? Щось не так? - запитує Ярослав. - Ви знайомі чи що?

- Так. Я і є та стерва, яка затримала його на роботі. - хлопець спершу очманів, а потім почав реготати.

- То ти і є Мегера? - подруга вдарила його в бік. - Пробач. Я просто вже дуже багато про тебе чув.

- Не сумніваюсь. - Роман спершу побачив друга, махнув йому рукою і рушив в нашу сторону. А потім побачив мене і зупинився. Мабуть в мене було таке ж обличчя. Охриніння третього ступеня.

- Не зрозумів. Вона тут що робить? - перше що запитав крендель підійшовши до нас. - Ти вирішила і після роботи мене переслідувати? Мені тебе в ресторані по горло вистачає.

- Мені твоя компанія теж задоволення не приносить. Так що, я краще піду, бо мене зараз виверне від твоєї пики. 

- Та припиніть ви! - не витримала Яся. - На роботі жеріться скільки влізе, а сюди ми прийшли щоб відпочити. Невже ви не зможете посидіти трохи за одним столом?

- Та мені пофіг. - фиркає Роман. - Ця, нехай робить що хоче, а  я залишаюсь. - а дійсно. Чого це я маю йти додому? Я прийшла веселитися і цей перець не зіпсує мені вечора.

- Я теж залишаюсь. Тільки для того щоб витримати цю неперевершену зірку, мені доведеться дуже багато пити...

Подруга сестри  iAgafPOt

Солодка ненависть  3Dy9rNEy

ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ І СПОКІЙНОї НОЧІ!