Фамільяр-утікач. Глава 4. Нариси спільного життя
Ще трохи про цих палких закоханних...
Коли двері кімнати зачинилися, Максимус не став чекати. Він повернув Еміля до себе й притис його спиною до зачинених дверей. Його губи накрили губи хлопця з такою пристрастю, від якої в Еміля підкосилися ноги. Це вже не було обережне вивчення — це було дике, майже первісне завоювання.
Максимус цілував його голодно, глибоко, владно, перехоплюючи подих, а його гарячі долоні миттєво злетіли під куртку Еміля, обпікаючи голу шкіру на талії та піднімаючись вище до лопаток. Кожен дотик великих, зважених долонь мага відзивався в тілі хлопця електричним струмом, змушуючи його серце битися в шаленому ритмі. Еміль стогнав прямо в його губи, закидаючи голову, даючи магу повний доступ до своєї шиї. Гарячі губи й зуби Максимуса залишали палкі сліди на чутливій шкірі, змушуючи Еміля дрібно тремтіти й міцніше стискати пальцями плечі мага. Його власний хвіст, слухаючись інстинктів, збуджено й гнучко обвився навколо стегна Максимуса, делікатно, але міцно притискаючи мага ще ближче, шукаючи опори й тепла.
https://vt.tiktok.com/ZSbjqWsDV/
https://booknet.ua/book/famlyar-utkach-b459657
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати