— Ми перевіримо всі ваші покої. Для вашої ж безпеки. Каспере, будь ласкавий.
Той лише кивнув і першим зайшов до найближчої кімнати — покоїв з правого крила.
Я пильно спостерігала за дівчатами. Вони були напружені до краю, але на диво добре тримали обличчя — жодна з них не видавала себе панікою чи надмірним страхом.
Через кілька хвилин Каспер вийшов із кімнати. У його затягнутих у шкіряні рукавички пальцях ледь помітно погойдувався невеликий скляний флакон без кришки.
— Чия це кімната? — голосно спитав він, окинувши поглядом дівчат.

Оновлення уже в ваших бібліотеках:
Полонянка короля Повітря