Третя частина пригод Монка йде ну значно повільніше, ніж перша та друга.

Перша взагалі полетіла як той пончок: один момент — і хвацька космічна пригода у стилі вестерну з нотками шпигунства.

Друга різко змінила тон. Вона стала космічною академкою з елементами романтики. І от тут я, як автор, трохи загрався.

Бо спочатку в мене була ціла шпигунська лінія, яку я зрештою майже повністю викинув. Чому? Бо з нею Монк поступово переставав бути Монком.

Замість хвацького хлопця, який постійно влізає в халепи, викручується, ризикує і взагалі якось примудряється виживати, він починав перетворюватися на справжнього Мері Сью, навколо якого крутиться весь світ.

А от такого ГГ я для себе не хочу.

Якщо уважно читати другу частину, то можна помітити, що ця лінія все-таки почалася. Але ближче до фіналу я її звів до мінімуму.

І тепер, коли перечитую, думаю, що так воно й справді краще.

Хоча спочатку виглядало не дуже так, як я планував.

І от тепер третя частина.

Монк тут хто?

Офіцер, який постійно воює?

Так це вже було в першій частині.

Монк уже капітан?

А чи не стане він через це занадто імбовим?

І взагалі, в мене ж не просто серія пригод. Я ж замахнувся на цілу космооперу.

Джулія, яка була чи не центральною персонажкою другої частини й одним із головних двигунів усього, що відбувалося з Монком, тепер далеко і це зумовлено сюжетом.. У дівчини своє життя, своя кар'єра, свої проблеми.

А наш Монк тоді що?

Як йому бути у  цій  всійісторії?

І тут ще вся галактика.

Що там відбувається в Диких Світах?

Як показати їх так, щоб це не перетворилося на черговий клішований світ, і що б було цікаво? 

Бо, бляха, це ж кліше: Герой прилітає у невідомий край, усі навколо дивні, місцеві загадкові, герой виявляється найкрутішим чуваком у системі — і понеслося.

Не хочу.

А ще я дуже хочу додати в третю частину більше науки.

Не просто «корабель полетів, бо в нього двигун», а щоб космос відчувався космосом. Щоб були нормальні фізичні обмеження, логістика, навігація, зв'язок, тактика, економіка колоній.

Але при цьому я не хочу перетворити пригоди Монка на підручник з астрофізики.

Тобто треба одночасно зробити світ розумнішим і не зробити текст важчим.

І от на цьому місці я іноді дивлюся на «Ескалацію 3» як автор…

…і дивлюся на неї з жахом.

Бо перші дві частини я значною мірою просто писав.
Тепер же я маю світ який потрібно і логічно описати, і не втратити драйв та монковість...

І це бляха мені найважче... ну й причина того, що в мене вже 4ри рази переписаний початок...і він досі мені не ок...