✨️ Одразу два нові розділи книги "НЕБЕЗПЕЧНА СЛАБКІСТЬ" уже чекає на вас! ✨️

Уривок:

...Вона швидко розгортає фольгу, ламає шоколад навпіл і дістає маленький жовтий контейнер з іграшкою.
— Подивимось, що там... — тихо бурмоче, вже трохи зацікавлено.
Спостерігаю, як дівчина зосереджено відкриває капсулу і починає збирати маленьку іграшку прямо в мене на колінах. Її пальці вже не тремтять так сильно.
Кілька секунд — і вона тихо сміється.
— Дивись...
Аліна показує мені маленьку фігурку. Дівчинка з яскраво-помаранчевим, майже вогняним волоссям, що ніби складається з язичків полум'я — та сама героїня з мультика про стихії, який крутили по телевізору минулого місяця.
Жаринка.
Дивлюся на іграшку, потім на Аліну, і щось усередині тепло стискається.
— Це ж ти, — тихо кажу не в змозі стримати усмішку.
Вона здивовано піднімає брову.
— Я? Чому?
— Бо ти саме така, — я обережно забираю фігурку з її пальців, роздивляючись, — Яскрава, гаряча. Спалюєш усе на своєму шляху, навіть коли не хочеш цього.
Аліна тихо пирхає, але щоки в неї трохи рожевіють.
— То ось чому ти кличеш мене Іскоркою?
Дивлюся на неї довго, перш ніж відповісти.
— Ти запалила мене знову, — кажу я тихо, без жодного натяку на жарт цього разу, — Три роки я був наче попіл, Аліно. Мертвий усередині, попри те, що серце продовжувало битися. А ти прийшла — і раптом усе знову загорілося. Життя, бажання прокидатися вранці, відчувати щось справжнє.