А ви думали, що оті всі жарти про тумбочку - то просто жарти?! То це ви осьо їм розкажіть хх))

На галявині посеред джунглів зібралось зо два десятки дикунів. Один, вибиваючи ритм палицею по натягнутій на кістяній основі шкірі, вигукував всюдисуще “Тумба, тумба, тумба, тумба!”. Решта кружляли навколо у якомусь фантасмагоричному ритуальному танку або, припавши до землі, затято били поклони.

А посередині стояла вона.

Важка, масивна, різьблена й покрита лаком. Прикрашена з боків якимись невідомими рунами – очевидно, саме завдяки їм дерево досі збереглось. Трохи потерта, пошкрябана… Але, безсумнівно, впізнавана.

ТУМБОЧКА. Єдина, священна, сакральна.

Пісня-вайб (за порадою Дієз Алго):

Цей розділ закриває першу частину книги, яка зветься "Прекрасний новий світ". На черзі друга частина - "Вир світів", де герої трохи вийдуть за межі зони комфорту й почнуть відвідувати інші виміри. Ну, бо ж новий матеріал для дослідів сам себе не знайде))

❀-❀-❀

Залишайтесь на зв'язку - і читайте, звісно ж))

А весь цикл, кому цікаво - ось тут: