Вітаю, любі!

У романі "Покоївка для мільярдера",  — вирують пристрасті.

✨✨✨

— Тобто? Ні. Я не... — ці запитання заганяють мене в ступор. — Ви ж кликали мене лише заради номера? Чи не так?!

— Ні, Софіє. Я кликав тебе, не тільки заради номера. Але зараз це не має значення, — його голос стає нижчим, набуваючи металевих ноток. — Я поставив тобі запитання. І чекаю на відповідь. Ти не хочеш мені нічого розповісти? 

Затамовую подих. Повітря між нами миттєво стає натягнутим, мов струна. Захар нахиляється трохи вперед, не зводячи з мого обличчя своїх темних, майже чорних очей, у яких спалахують небезпечні вогники. А я вже нічого не розумію. Що я повинна йому розповісти?

— Гаразд! — сухо кидає він. — Не розумієш?! — хмикнувши чоловік примружує одне око і роздратовано випалює. — Що від тебе хотіла Ліля? 

У спальні повисає важка, гнітюча пауза. Звідки він дізнався? 

Моє серце зупиняється, а потім починає битися божевільним галоп. Я завмираю, з побоюванням дивитися на Захара й не знаючи, що відповісти. Навіть не віриться, що він знає. Від цього мені дуже страшно. І тепер я не знаю, що маю йому відповісти.

Покоївка для мільярдера

♥️♥️♥️