Вітаю! 

Запрошую до нових розділів.

✨✨✨

— Спасибі, Мартіне, за відмінну гру, — сухо починаю я, злегка поправляючи сукню. — Ти чудово зіграв свою роль. Мені справді шкода, що довелося втягнути тебе в цей цирк, але... — нервово зволожую вуста і додаю: — Ти мені дуже допоміг. На цьому, гадаю, ми можемо попрощатися. Гарного вечора.

Розвертаюся і одразу роблю крок убік, збираючись піти до стоянки, де стоять таксі. Але не встигаю зробити й двох кроків.

Сильна, гаряча долоня владно й спритно ловить моє зап’ястя. Мартін робить один швидкий рух і без зусиль притягує мене назад до себе. Я майже врізаюся в його міцні груди, відчуваючи важкий, дорогий аромат його парфумів. І моє серце моментально починає битися в шаленому ритмі. Страх і паніка охоплюють тіло за секунди. Тепер уже не знаю, чого чекати.

Від цього жесту у мене перехоплює подих. Піднімаю розгублений погляд на Града. А він надто суворо дивиться на мене згори вниз. Цей суворий відвертий погляд наче проходить наскрізь, і моє тіло горить від дивних відчуттів та невідомості.

— Не так швидко, солодка, — хрипко, з легкою небезпечною іронією промовляє він, міцно тримаючи мене й не залишаючи жодного шансу на втечу. — Я тебе ще нікуди не відпускав.

— У сенсі?.. — моє серце пропускає удар, а в грудях знову спалахує паніка. — Мартіне, відпусти. Гра закінчилася! Все, вечірка пройшла! І мені твоя допомога більше не потрібна.

Книга тут...

♥️♥️♥️