НАГАДУЮ: відразу дві мега пристрасні історії зі знижкою. Знижка діє до 00:00.

Поспішайте!

   На місце де мають відбуватись перегони , я приїхав майже перед самим початком. Тому, відразу  почав шукати поглядом якусь солодку кралю , яка спершу розділить зі мною шалені емоції, а потім і допоможе зняти напругу . Тут будь-яка з задоволенням застрибне на мого коня, як в принципі й на мене. Так як часу не багато , швидко пробігаю поглядом по  фанатках і бачу високу брюнетку , яка  саме дивиться на мене. Великі  груди , пухкі губи... Чомусь відчуваю роздратування .  Теж мабуть накачана. Та пофіг. Поманив її пальчиком і вона з грайливою посмішкою рушила до мене. 

  Почув за спиною дзвінкий жіночий сміх . Такий веселий і чіпкий , що не втримався і оглянувся. Дівчина стояла спиною до мене. Вона одягнена в шкіряні приталені штани , які обліпили її апетитні  сідниці і в білу майку. В руках тримає шкіряну курточку. Руде волосся  важким шовковим водоспадом  покриває  її плечі і спину. Невже моя відьмочка? Вона трішки повернулась і я побачив  спершу пишні груди , потім її профіль. Тіло напружилось і настрій відразу підскочив  вгору наче на батуті. Вишкірився. Попалась! Вона стоїть біля байка , на якому сидить той самий хлопець з тренажерного залу.  

  - Вільна. - кажу брюнетці і йду до рудої. 

- Я казав що знайду тебе. - кажу підійшовши. Потрібно було бачити її обличчя. Здивування , переляк , виклик ... Пухкі солодкі губки привідкрились в німому запитанні і хотілось накинутись на них і облизати, знов відчути її язик , її смак і її бажання. – Ти їдеш зі мною. – відразу кажу і беру за руку . Тонка брівка летить вгору і я з задоволенням спостерігаю за її реакцією. 

  - З якого це переляку? Мені є з ким їхати. - обурюється і намагається висмикнути свою руку. 

 - Втихомирся відьмочко. Все одно по-моєму буде. 

 - Тобі ж дівчина сказала, вона не хоче з тобою... - зліз з мота її друг і підійшов до мене намагаючись злякати своїм поглядом. Сміхота. Сподіваюсь що він лише друг, інакше, хтось сьогодні точно постраждає.

  - Зникни. Ця дівка моя. Шукай собі іншу. - тягну її до себе .

  - Що ти собі дозволяєш , орангутанг клятий? Відпусти ! - хапаю її за шию і притягнувши до себе гарчу в обличчя:

  - Якщо тобі хоч  трішки дорогий твій друг, помахай йому ручкою і йди сідай на мій байк. Ще хоч слово почую , він постраждає. Можеш мені повірити.

 - Дімчику вибач , та я поїду з... цим. - каже не відводячи від мене злющого спопеляючого погляду. А мені вже до сказу подобається як починається цей вечір.

Зеленоока фиркнувши висмикнула свою руку і пішла за мною до мого мота . Мовчки одягла курточку , шолом і сіла на байк. Дідько! Як їй все це личить... Сексуальна , зухвала і скажена. Ух . Оце коктейль ! Саме моя доза… Я сів за її спиною навмисне притиснувшись до покусливих сідниць і поклав долоні на стегна. Аня вдарила мене по руках. Хотілось продовжити драконити її , та тут оголосили  старт. Я одягнув шолом і ми під'їхали до лінії старту.

  - Готова лялечко? Тримайся міцніше, щоб я не загубив тебе дорогою. - кажу і з пострілом  зриваюсь з місця. Аня верещить . Але не від страху , а від адреналіну і захвату, а я сміюсь. Це так круто.  Швидкість скажена , адреналін зашкалює, запах шкіри , бензину , пилу і її запах... очманіти , як це  заводить. Ми відразу вирвались вперед,  але розслаблятись рано. За спиною ще біля двадцяти  байків і два з яких зовсім близько. Я маневрую з однієї сторони в іншу, щоб не пропустити нікого вперед . Та коли ми заїхали на останнє коло , на самому повороті один виродок вирішив нас підрізати  і щоб не розбитись на такій швидкості до біса, я проїхав цей поворот нахиливши байк  настільки , що можна було торкнутись асфальту долонею. Мала знов верещить і втискається від  страху в моє тіло шукаючи захисту. Це якогось біса мені приємно. Маленька . Злякалась. А я заведений до краю приїжджаю першим на фініш, але не зупиняюсь і їду далі. Я зробив це. Переміг. Знов. А решта   мені до дупи. Поки що не знаю куди їду, але прекрасно знаю за чим... За своєю винагородою. І цього разу, я її отримаю…         

Марія Рудковська - дівчина, яка живе на повній швидкості. Байк, важкий рок, ризик і свобода. Вона вперта, колюча і нікому не дозволяє керувати своїм життям.
А потім з'являється він.
Дамір. Небезпечний і холодний. Чоловік, від одного погляду якого холоне кров, а від дотиків стирається межа між здоровим глуздом і божевіллям.
Між ними спалахує пристрасть, якій неможливо чинити опір. Погляди, що обпалюють. Дотики, від яких завмирає серце. Почуття, що спалюють душу. Вони закохуються так шалено, що більше не здатні дихати один без одного. 
Та Марія навіть не здогадується, що Дамір прилетів в Україну зовсім не заради кохання...
Його завдання - знайти і вбити Габріелу Аглу. Лише так він зможе врятувати з полону власну сестру.
Та є одна проблема...
Габріели Аглу більше не існує. Колись в дитинстві їй змінили ім'я. Тепер вона - Марія Рудковська.
Коли правда виходить назовні, Дамір вже не здатний натиснути на курок. Бо жінка, яка мала стати його жертвою, стала сенсом його життя.
Він прилетів, щоб вбити її. А став її єдиним захисником.
Чи здатне кохання перемогти смерть, якщо між ними стоїть наказ, від якого залежить життя найдорожчої людини?

УРИВОК,

Компанія продовжує святкувати. Аглу теж набралась майже до відключки. Ну як можна бути такою дурною і безтурботною? Це ідеальна можливість позбутись її. Я підійшов до компанії і підняв дівчину на руки. Вона практично відразу відключилась.  Підійшов з нею до обриву і подивився вниз. Шансів вижити не буде. Внизу каміння і глибока річка, яка віднесе її тіло далеко від цього місця. Хто знає чи її взагалі знайдуть. Зробив глибокий вдих видих і знов відчув її запах. Трясця!  Що вона робить зі мною? Чому мене так штирить? Прикрив очі. Лише один рух і все закінчиться. Я маю це зробити!  Я повинен це зробити щоб врятувати сестру. Якщо я не зроблю цього зараз, можливо більше не наважусь ніколи. Та замість того щоб кинути Габі вниз, притис її до себе міцніше і поцілував в чоло. Трендець!  Приїхали. І що мені робити далі?

Гарного вечора і тихої ночі.