Я залишаюсь у пітьмі,
Передімною скло і бліки,
Вогні та марення і литі
Хмарочоси зовні вкриті
Смогом й пилом. На орбіті
Моє кружить розуміння,
Я дивлюся з висоти,
Сизий дим заклубочивсь,
На видиху легенів.
Просто щось, окрім повітря.
Просто десь, та не в мені.
Назовні, і дивлюся на цей
Цирк я з висоти.
Метушиться і товчеться,
І так байдуже мені,
Що було би й не зручно,
Якби не так однаково.
І хоч сам ледь не на дні,
Пентхаус мій стоїть,
На висоті, із цифри, бо реального
Не маю, гигиги.
Ну все, завершили. Згортаймось.
Немає чого тут дивитись.
Або дивись, як хочеш,
Всерівно байдуже мені.
Чи відгукнеш, чи повз пройдеш,
Лиш диму видиху вгорни,
Бо я маленький, як і ти.
Добре, добре, не бісись.
Ти Великий. Все - іди.

Решта віршів тут