Дорогі мої читачі!

Сьогоднішня глава — це напевно найемоційніша, найвідвертіша і водночас найболючіша точка всієї історії. Те, до чого герої йшли крізь страх, недовіру, тінь давніх угод і важкий тягар пророцтв.

Коли світ навколо тріщить по швах, а невідворотний кінець дихає в спину, маски врешті падають. Вони більше не бог і носій. Не вирок і жертва. Вони — двоє людей (і не тільки людей), які просто дозволили собі бути справжніми. Хоча б на одну ніч. Хоча б на один короткий, але такий живий спалах тепла серед мертвих гір і чорних тріщин.

Але ми ж із вами знаємо: у цій історії нічого не буває безплатно. Кожен справжній рух душі, кожна щира емоція і злиття двох світів не проходять непоміченими для самої реальності. Світ сиплеться швидше. Земля тремтить. Вибір зроблено.

Що чекає на них із першими променями нового дня? Чи зможе цей крихкий міст витримати бурю, яку вони самі ж розбудили своєю близькістю?

Діліться своїми враженнями в коментарях! Як вам ця сцена? Чи вірите ви, що кохання може зупинити руйнування — чи воно лише наближає фінал? 

? Читати нову главу вже можна на Букнет! Не забудьте додати книжку в бібліотеку та підтримати зірочками Сім днів, щоб втримати небо

#booknet #українськефентезі #темнефентезі #книгиукраїнською #читаймоукраїнське #письменництво #емоції