Додано
29.08.26 19:16:39
Шалена пристрасть і мега емоції. Поспішайте!!!
Всім привіт!
Нагадую, сьогодні діє знижка відразу на три мега пристрасні і емоційні історії кохання.
До закінчення дії знижки всього кілька годин.
Поспішайте придбати книги за кращою ціною.

- Слухай і запам'ятовуй, вдруге повторювати не буду. - починаю гоорити, щойно вона зачинила двері. - З сьогоднішнього дня, ти живеш в моєму будинку і прислуговуєш мені. Робиш все, що я скажу. - бачу як вона напружилась і зробила крок назад. - Заспокойся, лихо ходяче. Я не претендую на твоє тіло. - поки що. - додаю подумки. Я на нього навіть дуже претендую. Але дам тобі час звикнути. - Я маю на увазі хатню роботу, а ще якісь дрібні доручення і підняття мого настрою. - продовжую.
- Я що схожа на клоуна? - починає злитись, а мені шалено подобається, як вона казиться. - Ви не за адресою.
- Мені краще знати. Май на увазі, вибору в тебе немає, точніше є... Або ти робиш те що я кажу , або будеш сидіти у в'язниці. - знов брешу.
- Я згодна. - якось дуже швидко погоджується дівчина. І це мене насторожує.
- Щось ти швидко погодилась, Софіє. Щось задумала? Втекти не вдасться, тут всюди охорона і камери.
- Я - Соня. І я не збиралась тікати. Скільки будете платити?- дивує мене дівчина, якщо чесно, про це я поки що не думав. Я взагалі ні про що не думав, головне, щоб ця співоча пташечка була поруч. Але ж цього я їй не скажу.
- Платити? Софіє,- вимовляю майже по літерах і спостерігаю, як вона зі злості стискає зуби. - З сьогоднішнього дня, ти моя безкоштовна іграшка. Маріонетка. - навмисне хочу вивести її на емоції.
-Треба було вдарити вас сильніше. - шипить наче зміючка, а я вже не стримую сміх. Така кумедна дівчина.
- Мені вже подобається. Пішли, покажу тобі твою кімнату.
- І довго я повинна бути... гм... Іграшкою?
- Поки мені не набридне з тобою гратись...

В першого курсу сьогодні філософії немає, тому Єву я не бачив. Але весь час шукав її поглядом в коридорах. Це трендець! Після вчорашнього в мене взагалі дах знесло. Весь час думаю про неї і уявляю що зроблю, коли ми знов залишимось наодинці . Зайшов на кафедру після сьомої пари, тут вже нікого немає. Вирішив зателефонувати Єві, можливо вона ще в інституті. Та щойно взяв в руку телефон, як в двері постукали...
- Доброго дня. - заглянула моя красуня. Оглянула приміщення і зрозумівши що я тут сам, відразу увійшла і зачинивши двері притулилась спиною до стіни. - Владиславе Андрійовичу, я б дуже хотіла покращити оцінку з філософії. - посміхається і розстібає ґудзик на сорочці. - Що я можу для цього зробити? - я теж посміхаюсь і відкидаюсь на спинку крісла.
- Ви рухаєтесь в правильному напрямку, Ковальова. Продовжуйте. - вона розстібає ще один ґудзик і повільно підходить до мене. Трясця! Якби ми були в іншому місці, я б взяв її просто на столі. Маленька сексуальна кішечка. Підійшла і поклала коліно на мою ногу. Дивлюсь на неї знизу вверх і проводжу долонею по стегну. Підіймаюсь, притягую до себе і глибоко цілую. Дівчина затремтіла. Трендець! Як же я її хочу... З розуму мене зводить, вреднюга маленька. Посадив на стіл і став між її ніжок.
- Я скучила, Владе.
- Я теж, мала. Дуже. - знов цілую. - І я з задоволенням продовжу дивитись, як сильно ви хочете покращити оцінку, і навіть впевнений, що в вас це вийде блискуче. Можливо ми навіть домовимось про екзамен, але не тут. - вона сміється. - Поїдемо до мене?
- Так. - відразу відповідає...

- Допоможіть мені будь ласка! Вони викрали мене. - просить дівчина а в очах такий відчай і стільки благання. Вона дуже гарна. Надзвичайно гарна. Особливо ці очі... І губи... Але вона зовсім маленька, тендітна. Років 18-19 не більше. Карім вже зовсім охринів. В мої двері постукали.
- Ахмете! В нас втекла дівка. Вона не в тебе? Карім за неї голову знесе. Це сестра Даміра Аслана. - в мене витяглось обличчя. Ось значить як? Сестра мого ворога, якого мрію знищити... Ніякої жалості, Ахмете.
- Тут ваша втікачка. - кажу дивлячись в обличчя зляканому зайчику. Цей жах в її очах я ніколи не забуду. Цей погляд пробрався в саме серце, яке як я вважав назавжди зупинилось ще кілька років тому. Через її брата.
Якби ж я знав, що дуже скоро єдиним моїм бажанням, буде дивитись в ці очі і цілувати ці губи...
# Незаймана дівчина і сильний чоловік.
# Дуже чуттєво і ніжно.
# Пристрасно.
# Відверто.
# Кохання на межі.
Ще раз нагадую, в вівторок буде опубліковано останній розділ книги
"СОЛОДКА НЕНАВИСТЬ" і після цього ціна книги стане більшою.
Тож, в вас ще є можливість придбати книгу за ціною передплати.

- Розділіться! Шукайте їх! Вони десь тут. Далеко втекти не могли. - прикриваю очі і подумки молюсь щоб нас не знайшли. Раптом знов почулись постріли. Присідаю і прикриваю переляканій дитині вушка. Мабуть ці бандити передумали залишати нас живими. Постріли ставали все ближчими і було схоже на перестрілку.
- Аміно! Софіє! - почули голос Данила. Божечки! Невже він знайшов нас?
- Ми тут. - хотіла крикнути, та з горла вирвався якийсь жалюгідний шепіт разом зі схлипом. Але він почув мене. Бо вже за мить ми обидві були в теплих міцних обіймах.
- Ну слава Богу! Дівчатка мої. Живі. - притискає нас до себе і я відчуваю що його тіло трохи тремтить. Данило цілує доньку, потім мене. - Я так злякався за вас.
- Мені було дуже страшно, татку. - схлипує Софія. - Знаю, моя рідна. Моя хороша дівчинка. Та вже все добре. Я більше нікому ніколи не дозволю забрати тебе в мене. - притуляється губами до маленького лобика. - Не плач, моє золото. - потім коротко цілує мене в губи. - Ти як Аміно? Йти можеш? - киваю.
- Я кохаю тебе, Даниле. - не знаю чому вирішила сказати це саме зараз... ці слова просто вирвались, коли я нарешті відчула себе в безпеці.
- Я теж кохаю тебе, Аміно. - витирає мої сльози, цілує в губи і нарешті посміхається. - Та давай про це поговоримо вдома. Нам є про що поговорити. - посміхаюсь і киваю. В мене теж є що йому сказати.
І в цей момент лунає ще один постріл, який примушує здригнутись і заплющити очі. Данило міцно обійняв нас і я завмерла в його руках.
- Бережи мою принцесу, Аміно. - почула біля самого вуха.
- Що? - дивлюсь на нього і не розумію що він говорить. Потім ще один постріл і мій коханий падає на сиру землю.
ГАРНОГО ВСІМ ВЕЧОРА І ТИХОЇ НОЧІ.
ВСІХ МІЦНО ОБІЙМАЮ.
ДЯКУЮ, ЩО ВИ ЗІ МНОЮ.
ВАША ТЕТЯНА КАЛИНОВА.
Тетяна Калинова
2942
відслідковують
Інші блоги
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Крч завтра вже вийде "Крамничка дрібниць Леді Марії". Анотація: Батько Саймона мав чималий борг. І розплатився за нього досить незвичним способом: віддав аристократці власну крамницю разом із сином! А сам,
Гарного, тихого вечора, мої любі! Наша сторі, яка б не з'явилась без вашої підтримки - "Бджола, годинник і ніч з босом" іде до завершення! Вже завтра я опублікую епілог і ціна книги зросте. Тож, хто бажає і ціну
Я сьогодні випадково , вірніше мене наштовхнув на цю думку пост Асі Кас , зацікавилася коли ж моя річниця на букнет? А саме річниця коли почались продажі. Яке ж було моє здивування коли це виявися сьогодняшній день. Я
У "Грішній ночі із Сонцем" новий персонаж з'являється ☺️ І якщо до цього ви могли подумати, що Вікторія старша, через те й тег такий поставлено, то в наступному розділі з'явиться Марат Оксенович, який явно старший
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую.❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати