Що ж, я довго накопичувала сюжетні повороти, під фінал несуться один за одним, тож я розумію ваші "шоковані" реакції ♥️ І я чесно від них балдію ♥️♥️♥️ 

Дякую моїм накращим читачам, в тому числі тим, які взагалі-то самі письменники, теж ♥️ 

А я вам покажу одного дуже хитрого й дуже амбітного архангела - єдиного, хто в цьому Всесвіті знає майбутнє (так-так, це те саме начальство Астраеля):

Кілька довгих секунд в Астраеля пішло на те, щоб повірити, що це реальність.

Перед ним стояв високий стрункий чоловік з охайно вкладеним сріблясто-білим волоссям й характерними сірими очима, позбавленими зіниць, за якими його спізнавали, як правило, в першу чергу. На чоловікові був бездоганно білий костюм із жилетом і краваткою, що в цьому земному світі здавався нереальним. Але головне — за його спиною одне над одним розташувалися шість білих крил.

Перед занепалим ангелом постав сам архангел Фатум, володар часу, власною персоною.

— Ваша Святість! — повторив Астраель вже усвідомлено, розвернувшись до нього, ставши на одне коліно й схиливши голову, як і належить перед архангелом.

— Привіт, хлопчику мій, — озвався Фатум, сховавши руки в кишені й зробивши пару кроків в напрямку колишнього підопічного. — Як ти?

Замість відповіді ангел підняв голову й мовчки подивився на нього. В очах блищали сльози.

— Розумію, — кивнув Фатум після паузи, зітхнув і перевів погляд на море. — Мені було цікаво, як ти впораєшся з цією ситуацією. Й, мушу сказати, ти молодець. Обезголовив обидва Ковени за один вечір. Відьми в сум’ятті й паніці. Ну не краса?

Астраель важко ковтнув, намагаючись впоратись із грудкою, що стояла в горлі.

— Тепер… Ви дозволите повернутись додому?

Світлі брови архангела злетіли, він знову перевів погляд на співрозмовника.

— На Небо? З чого б це?

Пам'ятаємо, ангели в нас не хороші, просто воїни Світла, так?

"Другий шанс або Помста ангела"

З любов'ю ❤ Ваша Мрія Чарівна ❤

Фейсбук ⭐ Інстаграм ⭐ Тредс ⭐ ТікТок