Гарного всім дня!

Запрошую до оновлення історії.

✨✨✨

— Ну й подруга в тебе, солодка. Цікавий у тебе смак на оточення.

Напруга після різкої тиради Наталії, гостра образа на Артема та весь цей божевільний вир подій остаточно вибили ґрунт у мене з-під ніг. Емоції буквально киплять у мені. Я зараз не спроможна контролювати власний тон, тому, не втримавшись, роздратовано фиркаю йому прямо в обличчя:

— Знаєш, а моя подруга про тебе теж не найкращої думки!

Схоже, я своїм висловлюванням зачепила самолюбство свого нового знайомого, бо зверхня посмішка миттєво зникла з його обличчя. Він ледь помітно примружив одне око. Його плечі напружилися під ідеально попрасованою сорочкою, а погляд став важким, гострим, ніби лезо скальпеля.

— Справді? — його оксамитовий голос втратив м’якість, ставши загрозливо тихим. — І що ж такого цікавого тобі наплела твоя недалека подруга, Еммо?

Схоже, з моїх кількох слів він про все здогадався.

— Краще тобі цього не знати, — знову відмахуюся я, схрещуючи руки на грудях та роблячи крок назад. Намагалася закритися, створити бодай якийсь бар’єр між нами. Але в голові вже панічно крутяться слова Наталії: «Жорстокий альфонс. Пустив за вітром статки двох дружин. Ти — чергова здобич...».

Тепер прискіпливо придивляюся до чоловіка, який стоїть переді мною. І кожна деталь його зовнішнього вигляду — від бездоганного годинника на зап’ясті до цієї впевненої, хижої постави — раптом почала здаватися мені не просто привабливою, а небезпечною.

— Еммо, це мені вирішувати, що краще, а що ні, — рішуче заперечує він, підступаючи трохи ближче. — Якщо це стосується мого імені, я б хотів почути все, що вона сказала.

— Та будь ласка! — фиркаю та випалюю правду. — Вона сказала, що ти небезпечний...

Книга тут...

♥️♥️♥️