Додано
26.08.26 21:54:33
Нова анотація!
Тисячі років людство вважало цей світ своїм, поки справжні господарі залишалися в тіні. Їх називають суперами — расою надприродних істот зі своїми законами та ієрархією, чиє існування досі залишається для людей лише вигадкою. Ісадора народилася такою. Вона володіє здібностями, які далеко перевершують людські, проте ніколи не переступала межу й залишалася вірною своїм принципам. Вона віддала себе тому, що в неї завжди виходило найкраще, — вбивствам. Дівчина обрала шлях наймички та присвятила життя полюванню на собі подібних. Вона навчилася існувати на межі двох світів і, змирившись зі своєю долею, ніколи не прагнула більшого. Та одного вечора під час чергового полювання ролі змінюються. Цього разу Ісадора з мисливиці стає жертвою. А замість смерті нападник пропонує їй угоду — вступити в чужу битву. Позбавлена права вибору, вона ступає на шлях, який згодом розкриє руйнівну правду. Не лише про боротьбу, у яку була втягнута, а й про те, що, коли долі переплетуться, почуття пробудять магію, могутнішу за будь-якого ворога. Адже єдина битва, в якій Ісадора не має шансів на перемогу, — це битва за власне серце. Бо так було з усіма, хто був до неї. І так буде з нею.
Мелінда Лавгуд
26
відслідковують
Інші блоги
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
✨Вітаю, творча спільното!⚡ Трохи моторошного на ніч: ГОЛОС, ЯКИЙ ЗАПІЗНЮЄТЬСЯ зображення клікабельне Перші дні вона намагалася з цим жартувати. У четвер сказала вголос, сама до себе, наливаючи
Любі друзі щиро запрошую вас до моєї гарячої новинки Продана мільйонеру. Буду рада всім читачам.
А багато чого! Бо історія вже йде до фіналу. Залишилося всього два розділи. І я дуже сподіваюся добити їх до кінця дня))) Здається, Артему не сподобалось, що Влад цілував Алісу))) Наступної миті його кулак врізався
— Даніелю, я нікуди не поспішаю. Розслабтеся. — Він стає трохи спокійнішим, але все ще краєм ока стежить за мною, поки я агресивно штрикаю виделкою шматок камамберу. — Не зважайте. То я уявляю свого чоловіка. — Не
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати