Додано
23.08.26 20:09:13
Це допоможе?
— Даріоне! Я так більше не можу! — вриваюся до кабінету брата, забувши постукати.
— Настільки все погано, що ти забув про манери? — суворо ставить мене на місце лорд Макензі.
— Мені вийти й зайти знову, як належить? — крізь зуби ціджу я.
У притулку нас так завжди вчили, тільки додавали до цього з десяток ударів різками.
Даріон вловлює мій настрій і пом’якшується:
— Та зайшов уже, хоч і криво, — усміхається він. — Так про що ти, братику?
— Про коней та алергію… — видаю я похмуро.
— Що?? У тебе алергія ще й на коней??
— Скоріше в них на мене… — образливо кажу я, а Даріон сміється.
— Днями привезуть ліки проти алергії, і із цією проблемою, вважай, покінчено. А от із кіньми… Я тут дещо придумав. Ходімо.
Ми виходимо з кабінету брата та прямуємо в бік, протилежний стайні. У самому кінці господарського двору, у загорожі стоїть вороне жереб’я. Воно народилося лише кілька годин тому. Дивуюся, не побачивши в загоні кобили.
— Це син мого Ваара. Його матір померла при пологах. Він ще нічого не знає про цей світ.
Конюх приносить пляшку з молоком, на яку надягнута соска, й простягає мені.
— Пропонуєш стати його мамою? — скептично цікавлюся я.
— Та хоч татом! Принаймні його твій запах не лякатиме. Та й інші тебе скоріше приймуть.
— Настільки все погано, що ти забув про манери? — суворо ставить мене на місце лорд Макензі.
— Мені вийти й зайти знову, як належить? — крізь зуби ціджу я.
У притулку нас так завжди вчили, тільки додавали до цього з десяток ударів різками.
Даріон вловлює мій настрій і пом’якшується:
— Та зайшов уже, хоч і криво, — усміхається він. — Так про що ти, братику?
— Про коней та алергію… — видаю я похмуро.
— Що?? У тебе алергія ще й на коней??
— Скоріше в них на мене… — образливо кажу я, а Даріон сміється.
— Днями привезуть ліки проти алергії, і із цією проблемою, вважай, покінчено. А от із кіньми… Я тут дещо придумав. Ходімо.
Ми виходимо з кабінету брата та прямуємо в бік, протилежний стайні. У самому кінці господарського двору, у загорожі стоїть вороне жереб’я. Воно народилося лише кілька годин тому. Дивуюся, не побачивши в загоні кобили.
— Це син мого Ваара. Його матір померла при пологах. Він ще нічого не знає про цей світ.
Конюх приносить пляшку з молоком, на яку надягнута соска, й простягає мені.
— Пропонуєш стати його мамою? — скептично цікавлюся я.
— Та хоч татом! Принаймні його твій запах не лякатиме. Та й інші тебе скоріше приймуть.

КОХАННЯ ПОПРИ БАЖАННЯ. АБО ЯК ЗВАБИТИ ПЕРЕВЕРТНЯ
Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1674
відслідковують
Інші блоги
Зупиніть мене))) Не можу надивитися на моїх героїв! Мія і Артем і накал між ними...
Друзі, вітаю вас! Сьогодні ми відкриваємо завершальну книгу тетралогії «Там, де пекло безсиле» — «Спадок Чорного Майстра». Перші три епізоди вже на сайті й чекають на вас! Срібний Механізм на базальтовому
Зробила Візуалізацію своєї першої книги «Ціна твої недовіри», хотіла сюди викласти. А не розібралася як(( Хееелп, як ви прикріпляєте сюди картинки???
Зробила трохи візуалізації до мого любовного фентезі “Чужа дружина, або Вкрадена істинна пара”. Він - дракон, брат короля та генерал, прилетів до Прикордоння з таємною місією. Проте, гостюючи у графа, знайомиться з його
Чари дракона. Мольфарська академія читати на букнет Іноді доля дарує дивовижні сюрпризи. Я, звичайна студентка з Києва, потрапила у чарівний світ, населений неймовірними істотами — мавками та русалками, домовиками
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую!
Дуже гарно ❤️
Ава Роуз, Дякую!
Як гарно! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, Дякую!
❣️❣️❣️
MargFed, Дякую!
✨️❤️❤️❤️✨️
Ганна Літвін, Дякую!
♥️♥️♥️
Джулія Блеквуд, Дякую!
❤️❤️❤️
Яке миле лошенятко
Анна Лященко, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати