Але слова про сестру викликали приємне тремтіння душі, бо я мріяв про сестру, але не сталось – як мріялось. Аліса дійсно стала мені дуже близькою. Просто раніше я був службою підтримки…а тепер воно повернулося.

– Хєх, а може взагалі на досліди пустять...

– Кого?

– Мене…я ж вже не дуже людина….– з жалем видохнув я опустив голову і пасмо волосся впало на обличчя.

– Мдє…не людина кажеш? А ну дайно...– і Аліса почала зі знанням справи мацати мене за верхню щелепу, якраз намацала ікла, та прощупала їх форму, задумливо кивнув, прибрала руки і вихопила ніж.

 Я вирішив, що вона вирішила мене прибити. Але вона лиш махнула по долоні і полилася кров. Аліса піднесла руку до моїх вуст і нахабно тикала до них.

 Я відчув характерний металевий запах, наморщив носа і відсахнуся, наче побачив щось бридке.

– Фу, бля! Ти чого?! – обурився я.

– У-у... дивись свіжа кров…ти не хочеш зробити кусь, чи лизнути, га? – зловіщім тоном перепитала Аліса.

 Я на неї подивися як на дурну і про всяк випадок відсунувся, тримаючи за штатив з крапельницею.

– Вибач, цнотливі дівчата закінчились, є тільки я, – відьми і ляпки ця притушена.

 Але мене дуже привабив ніж Аліси, він блимнув знайомим райдужним блиском...де я міг бачити подібний метал?

– Алісо…в тебе що весіннє загострення придуркульозу? Бо нащо ти мені тулиш свою кров?

– Ну ти сам сказав, що не людина. Ну от...я перевіряю чи не кровосіся ти…

– Але я не казав, що вампір, – іронічно зауважив я.

– Ну от…а я так хотіла собі друга який блищить на сонечку, це шкіра вбивці і все таке, – драматично заложила руку на лоба, а іншу поклала на серце ця навіжена і скорчила сумну міну.

– Вибач, що не виправдав твоїх сподівань.

– Слухай…Може ти перевертень? – за надією перепитала Аліса чіпляючи на поріз пластир.

– Нє…

– Та блін…одне розчарування...о, може ти, цей-во, демон?

– Ні…

 І Аліса почала перелічувати всю нечисть з підручників монстрології. І я захотів трохи придушити свою сеструню. Ну точно! Що замовляв – те і отримав, бо сестер часто-густо хочеться прибити.

 Я на неї похмуро подивився.

 А їй весело. Вона посміхається, але коли подивилася на світло, чогось її веселощі припинилися.

❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/zhivii-metal-proklyattya-kril-b447512