Любі мої читачки,

"Істинна для трьох. Обсидіанова імперія" дописана. І чесно — мені трохи шкода прощатися з цими героями.

Пам'ятаю, з чого все починалося: жінка, яка просто хотіла сісти в нічний потяг і виїхати з власного виснаженого життя. Жодних фантастичних істот, жодної магії, жодних імперій — тільки втома і бажання нарешті подихати для себе. А закінчилося все кам'яним вівтарем, трьома чоловіками, які спершу ладні були повбивати одне одного, і світом, що буквально висів на волосині.

Мені хотілося написати не просто "троє гарячих чоловіків проти однієї впертої жінки". Мені хотілося показати, як важко відпустити контроль, коли все життя тебе вчили, що інакше не виживеш. Як страшно дозволити комусь захищати тебе. І як буває, коли замість одного тебе розуміє уся трійця, хоч і кожен по-своєму.

Я не скажу, чим саме закінчилась ця історія (бо навіщо я тоді її писала, якщо розкажу все тут?))). Скажу лише, що були зрада, суд, вогонь, який не пробачає брехні, і фінал, після якого Обсидіан уже ніколи не буде колишнім.

І ще один маленький секрет: історія Кіри закінчилася, але історія Етернії на цьому не закінчується. Ще одна дівчина з того самого потяга прокинулась на зовсім іншому вівтарі, в зовсім іншому, значно небезпечнішому дворі. Отруйні Сади не пробачають слабких. І там на неї вже чекають.

Друга книга циклу вже в роботі, і буде ще гарячіша, ще темніша й ще підступніша за першу.

Якщо вам сподобалась історія Кіри, Деймоса, Каела і Сіласа — підписуйтесь, щоб не пропустити старт наступної книги. Обіцяю: ця нова героїня теж не з тих, хто здається без бою.

До зустрічі в Отруйних Садах.

Ваша Лея Лірен