Вітаю! Нова глава темного фентезі "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті.

❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁❁

Мене оточили, навели зброю. Судячи по шевронам і формі – це люди з нашої сім’ї.

– Гей, я свій! Що таке? Що трапилося? І чого ви на мене цілитесь?! – вирвалося в мене з переляку.

 Я відчув, як все в мені холоне від страху. Я озирнувся. Мені здавалося що це сон. Але нажаль – це була жахлива реальність.

– Не рухатись! Руки за голову! На коліна! – почув я сухе і безжальне.

 Наче це говорили якийсь нечисті – а не мені.

– Гей! Я Ярослав Пугач, я один з вас, може хтось пояснить що за фігня? – хотів я добилися правди і зробив крок, але мені шлях перегородила автоматна черга. Яка підняла шматки землі вверх і змусила мене перелякано відскочити назад. Довелося підкоритися наказу. Щось тут не те. Я лихоманливо намагався щось второпати, але не виходило.

 У самого більшого позашляховика відчинилися двері з водійського та пасажирського місця, майже синхронно. І вийшли двоє – я вже по ході впізнав їх, і судячи з важких гнівних кроках – мені торба.