Уривок
- Я все одно його вб'ю. А Марійку осиковий кілок не візьме. А палити я її не дам.
- Палити недобре… тоді Зені і всій вашій родині інше місце шукати доведеться – люди життя не дадуть, як упиря запідозрять. Може, й решті родини несолодко доведеться…
- Допоможи, вуйку, його знайти. Козак він з непростих, характерник. Очі відвів, як їхав, Марічка ніде його не чує.
- Ти розумієш, про що мене просиш?! Щоб я живого нечисті віддав! Для чого ми на межі, гадаєш, стоїмо, по грані ходимо?!
- Він сестру мучив!! – я скочив на ноги і навис над вуйком. – Нявкою зробив! Вона в муках помирала! Хіба не пам'ятаєш, яка була? Як сонячний промінчик, як струмок дзвінкий! Око нею тішилось, серце співало… А тепер що?! Нежить, яка кров'ю грітися хоче… то нехай це буде його кров!
Я дивився прямо в чорні смоляні очі, пропікаючи їх гнівом. Вуйко їх не відводив, та його важкий взір не мав зараз наді мною влади і зрештою він відвів погляд.
Пісня, на яку яка залипла, поки це писала: Задушні дні
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМарійка вийшла жахаюче прекрасною. Щоправда, я уявляла її менш інфернальною
Дієз Алго, Так, моторошно і водночас якесь відчуття жалю присутнє
Дуже гарно✨
Василенко Сергій, Дякую)
Візуал просто вогонь ʕっ•ᴥ•ʔっ♥️
Кіт Анатолій, Дякую)
❣️✨❣️
MargFed, Дякую)
Класна ілюстрація))
Сподіваюсь, вона його зжере.
Тетяна Гуркало, Не скажу))
Який чуттєвий діалог! Клас. Справді дуже атмосферно прописуєте мову героїв!❤️
Поліна Ташань, Дякую♥️♥️♥️
Цей уривок аж мороз по шкірі... Атмосфера неймовірна ❤️
Ейларіс Вальєн, Дякую♥️
Ого... що там робиться?
Куранда Валерія, Страшні і моторошні речі)
❣️❣️❣️
Ромул Шерідан, Дякую)
❤️
Дієз Алго, )
Ух, який емоційний візуал, до мурах ❤️
Сандра Мурмайт, Дякую ( так, воно страшне...)
Яка жахаюче-прекрасна)
Ганна Літвін, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати