Додано
25.07.26 09:48:57
Першокурсниця і викладач. Знижка на заборону.
Привіт, мої хороші.
ЗНИЖКА НА СТУДЕНТКУ ЄВУ І ВЛАДИСЛАВА АНДРІЙОВИЧА - її ВИКЛАДАЧА!!!
ПОСПІШАЙТЕ!!!!!!
Я знав, що повинен триматися від неї якомога далі.
Першокурсниця. Моя студентка. Заборонена.
Я повторював собі це щодня. Після кожної лекції. Після кожного випадкового дотику. Після кожного погляду її неймовірних очей, які назавжди позбавили мене спокою.
Я намагався боротися. Та варто було побачити її поруч з іншим — і в мені прокидався чоловік, готовий знищити будь-кого, хто насмілиться торкнутися того, що вже давно стало моїм.
Я програв цю війну.
Її поцілунки стали моєю залежністю. Її смак — найсолодшою отрутою. Я ризикував кар'єрою, репутацією, майбутнім... і був готовий заплатити будь-яку ціну за ще одну мить у її обіймах.
Та я навіть не здогадувався, що справжнє випробування ще попереду.
Одне ім'я перевернуло весь мій світ.
Батько дівчини, без якої я вже не міг дихати, виявився тим самим чоловіком, якого я ненавиджу з дитинства, за те що зруйнував життя мені і моїм рідним.
І тепер мені доведеться вирішити...
Помститися за минуле чи боротися за єдину жінку, яку я шалено кохаю?

УРИВОК
В інституті розмови лише про майбутні змагання і відпочинок біля річки. Хлопці закупились алкоголем і попусками , хоч не думаю що викладачі їм це дозволять. Хоча, якщо захочуть, знайдуть можливість. В таких справах головне бажання. Тим більше, я чула що наш фізрук теж душа компанії і не проти хильнути.
- Доброго дня. - увійшов в аудиторію Влад і моє серце збожеволіло. В чорному спортивному костюмі він наче старшокурсник. Красивий аж подих перехоплює. - В мене для вас новини, які вам точно сподобаються. Математики не буде, так що, можемо виїхати раніше. Автобуси вже чекають біля головного корпусу.
- Крутяк! - крикнув за моєю спиною Орест і ми з Владом зустрілись поглядами. Відчуваю як спалахують мої щоки, а серце мабуть чують всі присутні. Якби він тільки знав, що зі мною робить його посмішка... Але чоловік швидко відвів погляд і подивився на присутніх. Мабуть він моєї радості не розділяє. Настрій відразу впав і в мене навіть з'явилось бажання повернутись додому. Мама б точно зраділа.
- То чого сидимо, бешкетники? З речами на вихід. Зустрічаємось біля автобусів за двадцять хвилин. Нікуди не розходитись бо ніхто нікого чекати не буде.
- Yes, sir! - піднявся Волос і приклав долоню до скроні наче віддає честь. Всі почали сміятись і швидко підірвались та пішли на вихід з аудиторії. Ми з Нікою хоч і сиділи з самого переду, та вийшли останніми.
- Єво, затримайтесь на хвилинку. - впіймав мене за руку Влад вже біля самих дверей і потягнув назад. Я цього не чекала, тому врізалась в широкі груди чоловіка.
- Я... постою на шухері. - почула за спиною голос Ніки. - Ну, тобто, я в коридорі зачекаю. - двері зачинились і Влад притиснувши мене до стіни навис зверху. Його погляд такий холодний і злий, що від нього реально можна замерзнути на бурульку. Спершу ми просто дивились один одному в очі, а потім він підійшов впритул.
- То для кого ти так одягалась, Єво? Кого збиралась звабити? - його рука лягла на моє стегно і ковзнула вгору. Я відчуваю через одяг яка вона гаряча і сильна. - Відповідай! - стискає талію і я ахаю. Мабуть я божевільна, та все це мене збуджує... Жодного разу навіть найпристрасніші поцілунки Богдана, не викликали в мені таких почуттів, які я відчуваю зараз лише від голосу і близькості Влада. Я кохаю його. Та я буду не я, якщо скажу йому про це. Що він мені казав? Ми не можемо бути разом і щоб я ні на що не сподівалась. Ну що ж - подивимось.
- Яка вам різниця, Владиславе Андрійовичу? Між нами нічого немає і бути не може. Так здається ви казали? Ну що ж, значить я можу робити все що захочу і зустрічатись з ким захочу. Я вже повнолітня. - хотіла його відштовхнути, та він не дозволив. Притис мене до стіни своїм тілом і нахилився до обличчя.
- Ти навмисне це робиш? - запитує і проводить носом по моїй щоці.
- Що... я роблю? - видихаю і прикриваю очі.
- Провокуєш мене, камікадзе. Примушуєш скаженіти від ревнощів і думати лише про тебе. - Божечки! Ну хіба ж це не зізнання в почуттях? Він цілує моє обличчя і опускається до шиї... - Думати про те, з ким ти? Що робиш? І чи дозволяєш йому ось так тебе цілувати?
- Боже... - знов видихаю. - Владе...
- Трясця, мала... - він занурює пальці в моє волосся і накриває мої губи своїми.Не так як вперше... Він цілує глибоко, пристрасно, голодно, наче дуже давно хотів цього. І я хотіла... Обіймаю його за шию і відразу відповідаю на поцілунок...............................................................................
- Сергію Миколайовичу, доброго дня! - почули з коридору крик Ніки і я різко відштовхнула від себе Влада. Йоханий бабай! Нас мало не спалили... Добре що Ніка в коридорі стояла. Хоч я якщо чесно зовсім забула про неї. Я взагалі забула на якому світі живу. І все це через чоловіка, який зараз з легкою посмішкою спостерігає за тим, як я швидко поправляю волосся і одяг. Весело йому. Подивимось що буде, якщо ми дійсно спалимось. Не дай Боже.
- Доброго дня, Лебеденко. Єва не з вами? Вона мені потрібна. - запитує дідусь і двері в аудиторію відчиняються.
- Привіт, дідусю. Ти шукав мене? - посміхаюсь і сподіваюсь що по мені не видно, чим я щойно займалась.
- Не зрозумів! А чого це ви тут вдвох замкнулись? - переводить погляд з мене на Влада і знов на мене.
- Ну... ти ж сам хотів щоб я домовилась з Владиславом Андрійовичем , про те щоб перездати якісь теми і покращити оцінку з філософії. От я й домовляюсь.
- Молодець. Це правильно. То що Владе, візьмешся за мою онуку?
ГАРНОГО МИРНОГО ДНЯ!
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ І СВОЇХ БЛИЗЬКИХ,
ВАША ТЕТЯНА КАЛИНОВА,
Тетяна Калинова
2942
відслідковують
Інші блоги
Всім вітання! Сьогодні діють знижку одразу на спекотні історії кохання. Ти вже у моїй владі Я тремчу, метикувати важко, але суть слів чоловіка чудово розумію. Вітер ще раз нагадав мені, все, що трапилося цього фатального
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Що ж... вже 21.11 книга «Потрібна їм цілодобово» буде завершена. У цей день ціна на книгу зросте! Тому… якщо ви ще роздумували над покупкою — зараз
Доступне оновлення у книзі - Книги містера Ендрю Глава 8 “– Ей, містере Ендрю, зачекайте, я знаю, що це ви! Гілберт тримав Маргарет за руку і біг разом із нею, намагаючись не втратити старого з поля зору, хоча той
Захисне коло розсипалося під натиском незліченного натовпу Стертих, які хвилею хлинули до старої хатини. Коли один із нападників пробив оборону і завдав удару в груди Бісиці, внутрішня дамба остаточно не витримала. Стародавня
Сьогодні діє знижка на СТЕРВО ДЛЯ БАБІЯ 10%! ? Зустріч через роки, шалене кохання, несподівані сюрпризи, маленький бешкетник, купа комедних ситуацій та курйозів. А ще чоловік, який вирішив позалицятися до незнайомки, навіть
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, цей Владислав Андрійович))) втратив голову від Євочки)))
❤️❤️❤️
Anna Anna, Євочка теж недалеко від нього втекла. )))
Дякую, люба.❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати