«ціна байдужості» завершена!
Ну що ж…
Я це зробила.
Точніше, Хлоя й Тео нарешті це зробили: перестали тікати один від одного, навчилися використовувати слова, а не грати в мовчанку і, нарешті, дісталися до свого щастя. Звісно, не обійшлось без скандалів, ревнощів, розбитого скла, ударів нижче пояса, божевільної секретарки та кількох дуже емоційних катастроф.
Звичайна історія кохання родини Блеквудів, зовсім нічого особливого ?
Я дуже вдячна кожному, хто проживав цю історію разом зі мною. Хто злився на Тео, підтримував Хлою, підозрював Емму, сміявся з Ліама й чекав, коли ці двоє нарешті перестануть робити вигляд, що їхня взаємна ненависть зовсім не схожа на кохання.
Хлоя та Тео отримали свій фінал.
Не ідеальний і не казковий.
Але справжній.
Той, у якому любов не стирає минулого, зате дає сили зупинитись і більше від нього не тікати.
І я могла б зараз красиво попрощатися з героями, подякувати вам і спокійно завершити цей допис…
Але ж ми всі знаємо, що слово «спокійно» взагалі погано поєднується з прізвищем Блеквуд.
Бо на останніх сторінках історії до їхнього столика підійшла керуюча клубу.
Ліам хотів лише поскаржитися на неправильне шампанське.
Так, усе почалося через шампанське. Уявляєте? Пляшка шампанського і бум, все знову з ніг на голову.
Іноді доля працює дуже загадково.
Керуюча підняла очі.
Адріан завмер.
Тео замовк.
Хлоя впізнала її першою.
Перед ними стояла Елара.
Та сама дівчина, яка шість років тому повністю зникла з життя Адріана Блеквуда.
Та сама жінка, яку він так і не зміг забути, як тільки не намагався. Хоча, думаю і не намагався.
Але Елара повернулася не сама.
У неї є життя, про яке Адріан нічого не знає.
Є правда, яку вона приховувала шість років.
І є причина, через яку їхня зустріч стане не просто поверненням минулого, а початком історії, де кожне зізнання може зруйнувати ще більше, ніж урятувати.
Хлоя й Тео отримали свій шанс.
Але чи отримає його Адріан?
Чи зможе він пробачити Еларі її мовчання?
Що станеться, коли він дізнається, що вона приховує від нього?
І скільки ще брехні витримає кохання, яке не померло навіть через шість років?
Продовження вже скоро чекає нас.
І, повірте, зустріч у клубі — це лише початок ?
Дякую всім, хто був поруч із Хлоєю та Тео ❤️
Тепер настав час повернутися до історії, яка ще не сказала свого останнього слова.
За традицією, звісно ж, додаю ілюстрації)))


6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарні візуали
❤️❤️❤️
Вітаю вас з завершенням цієї історії. Успіхів в наступних ваших книгах✨
❤️
Nadia, ❤️
Вітаю із завершенням книги. Бажаю їй шаленого успіху ♥️
Юлія Куліш, дуже Вам дякую♥️
Вітаю з завершенням книги!
Anaid, будь ласка
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати