Наша крива байдужості, Новини
4 РОЗДІЛ буде вже думаю завтра, а якщо встигну то сьогодні вночі.
Якщо говорити про чорновик, то історія розвинулася на 60%. Саме складне виявилося для мене розвивати відносини десь на 40% сюжету. Зберігати професійні відносити і робити натяки на симпатію і не дати одразу газу тяжко. Це ніби машина зупитяється під гіркою і треба плавно пускати щеплення тримаючи тормоз, а коли є "поштовх" добавити газу. Страшно зробити рано перші кроки між героями, але і зробити пізно й затягувати така собі ідея(цієї помилки трохи припустилася, але там файний сюжет на мою СКРОМНУ думку). А ще я так занурилася в історію, що обурилася на Сашу хаххахах, через пару сторінок внесла зміни, щоб не бісив так сильно(думаю не замітно).
Ще проблема, у форматі А5 сторінок багато, А4 також непогано, коли переношу текст для публікації його ніби мало, при перевірці нічого не загублено. Перевірю можливо розмір тексту чи інтервали злітають.
Із позитивного) Написала десь в 57 розділі жарт, сама сміялася із хвилину, хотіла скинути подрузі на оцінку, але то буде спойлер або їй мотивація швидше читати!
* тут довше думала, що писати ніж у книзі. Гарного вечора і тихої ночі!❤️
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧитаючи початок не вкладається в голові, що в героїв є тормози) Саша і Арсен майже кидаються один на одного, хоча обоє перший раз бачать Віку, а дружба довша.
Ніка, Так ви праві, але вони згадають, що вони дорослі. Просто напруга тога дня вийшла із них способом злості один на одного.
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати