Вітаю! 

Всім вдалого тижня!

Запрошую до нового розділу роману "Випробування відчайдушного мільярдера".

✨✨✨

Не знаю, як маю діяти далі, але розумію, що так просто піти не можу. Погляд стрибає на інвалідний візок поруч з ліжком. На якому теж солідний шар пилюки, отже чоловік вже давно не сідав у нього. Відповідно водні процедури не проводилися теж давно, хоча... Поруч з ліжком стоять милиці. Я щось нічого не можу второпати, але гаразд, розберуся потім.

— Чого стоїш?! — волає чоловік, змушуючи мене здригнутися. — Пішла звідси. І обід свій забери. Я сказав мене не турбувати. І Михайла мені поклич...

Примружившись, дивлюся на чоловіка. Ну от не хочу виконувати його накази і все. Нахиляюся. Підіймаю зарядне і, покрутивши його в руках, зиркаю на чоловіка.

— Захаре Володимировичу, наступного разу, як будете чимось кидати в мене, цільтеся прицільніше. У вас сьогодні не вийшло. А це свідчить, про слабкість у м’язах...

Книга тут...

♥️♥️♥️