Новий розділ уже на сайті. Це перша і не остання помста вовчої відьми. Точніше, це не зовсім помста. Зараз всі її дії - це порятунок чоловіка, який дав їй шанс на життя, ціною власного. Чи кохають вони один одного? Так! Чи усвідомлюють вони це? Поки ні.

...Злилась зі стіною за воротами. Десяток Братів у чорному вискочили в ніч на конях у погоню за втікачами. Мене не помітили.
Секунди тягнулись нестерпно довго. Я відчувала мислеобрази бранця. Він уже взяв факел. Повернувся до вежі. Серце гепало в горлі. Брат уже йшов. Відкрив двері. Я затамувала подих. Зайшов всередину. Зробив шість кроків до першої бочки. Я відчула, як полум’я торкнулось пороху.
Не почула. Відчула. І в ту ж мить побігла...

... підвелась. Ноги трохи тремтіли, голова розколювалась, а магія всередині тіла пульсувала важким жаром. Я обтрусила сукню від пилу і, не озираючись більше на палаючу Фортецю, пішла у ніч...

(Посилання на Тінь залізного черепа у зображенні)