У мене, як автора, була величезна спокуса спростити собі задачу. Оминути опис жахливої сцени сексуального насильства й кривавої розправи. Уникнути цього можна було просто - дозволити Ксандеру прийти вчасно, в потрібний момент. Але звикла у своїх тексатах не розказувати, а показувати. Можна було написати десять абзаців, що Норвегейм - жорстокий світ, де жінка, особливо відьма, постійний об'єкт насильства. Проте, це не дало б читачу повної картини. Він би не мав емоцій. Набагато достовірніше: показати цю жорстокість. Дозволити читачу відчути це і самому зробити висновки.

Новий розділ "Не встиг" - вже на сайті. 

Тінь залізного черепа