У темряві, почалось світло 

І вродіби кінець вже, підійшов 

Там прірва, знову небуття 

Незвідане, цікаве 

Знов життя? 

Невже я заслужив ? 

Вернутись...

Можливо недожив? 

А, може обернутись? 

На 180, не вийде точно 

До прірви мить, і знову небуття 

Безсоння, зрада, каяття

Чесноти, пристрасть, 

Совість і покута 

Зневіра, щастя 

Розпуста, підлість...

Знов життя? 

Висоти, щирість, почуття 

Любов до тла, 

Яка згорає

А потім вітер рознесе 

Усе що не згоріло 

Туди де був 

По спогад

ах цей попіл рознесе.