Привіт! Мене звати Алекс Житомирський, і я створюю світи, що тріщать по швах.

Якби мене запитали, чому я обрав жанр фантастики, постапокаліпсису та виживання, я б відповів просто: мене завжди заворожувала межа, на якій звичний нам комфортний світ перетворюється на хаос, а людині доводиться скинути маски й показати своє справжнє обличчя.

Ось моя історія — про те, як захоплення історіями переросло у створення власних всесвітів.

Точка старту: від спостерігача до творця

Скільки себе пам'ятаю, мене завжди тягнуло до динамічних сюжетів. Книги, кіно, відеоігри у жанрі сурвайвал — усе це формувало мою уяву. Але в якийсь момент чужих світів мені стало замало. Мені захотілося випробувати власних героїв на міцність, поставити їх у такі умови, де одне хибне рішення коштує життя.

Так я прийшов у мережеву літературу. Мій вибір упав на платформи самвидаву, адже саме тут є живий, миттєвий відгук від читача. Ти пишеш розділ — і одразу бачиш, чи змусив ти когось співпереживати або затамувати подих.

Мій маніфест: «Повстання Мертвих» і філософія виживання

Моєю головною візитівкою став роман «Повстання Мертвих». Здавалося б, тема зомбі-апокаліпсису класична, але для мене це не просто історія про монстрів.

У своїх книгах я намагаюся дотримуватися трьох головних правил:

• Динаміка без «води». Мій стиль — кінематографічний. Я хочу, щоб читач бачив сцену як у хорошому екшен-фільмі: зі свистом куль, важким диханням та адреналіном.

• Реалізм деталей. Якщо мої герої шукають припаси чи обирають зброю, це має виглядати переконливо. Логіка виживання — понад усе.

• Людяність на межі. Найстрашніше в апокаліпсисі — це не монстри. Це люди, які втратили людську подобу, і ті, хто відчайдушно намагається її зберегти. Саме цей психологічний вибір я досліджую в кожному розділі.

Погляд у майбутнє

Для мене письменництво — це не просто хобі, це спосіб говорити на важливі теми через призму фантастичних припущень. Сьогодні я продовжую розвивати свої навички, експериментувати зі змішуванням жанрів (від класичного зомбі-сурвайвалу до елементів ЛитРПГ) та шукати нові форми для своїх історій.

Моя мета — не просто розважити читача, а змусити його після прочитання останнього рядка озирнутися навколо і по-новому оцінити той крихкий та прекрасний світ, у якому ми живемо.

«Коли рушиться старий світ, у нас з'являється шанс побудувати щось справжнє. Або загинути, намагаючись це зробити». — Алекс Житомирський.