— Сергію, підіграй, благаю! — попросив Любомир, дивлячись другові в очі.

Сергій пирснув сміхом, але стримався, закотив очі й поклав свої кремезні руки на стіл. Вони розігрували це не вперше. «Одним ящиком пива ти не відкупишся! — промайнуло в голові Сергія. — Та й біс із ним: коли цей тип поруч, у мене все одно нуль шансів когось підчепити».

Любомир ніжно взяв друга за руку, стиснув її і теплим поглядом подивився йому в очі.

— Коханий, я в захваті від тебе! — промовив він трохи гучніше, ніж треба.Він потримав руку Сергія ще мить, а потім відкинувся на стільці й заплющив очі. Розчаровані зітхання навколо стали для нього найкращою!

Читайте "Котик для Вищого" вже сьогодні о 19:00!