Любі мої читачі,

сьогодні діє знижка 17% 

 на книгу  "БОЖА КАРА ДЛЯ МІЛЬЙОНЕРА" (тисніть на назву для переходу на сторінку) 

Якщо ви  відкладали цю історію на потім, то сьогодні той найвигідніший день! Тим паче там скільки гарних відгуків! 

НЕ ЗВОЛІКАЙТЕ - ПЕРЕХОДЬТЕ НА СТОРІНКУ, ЧИТАЙТЕ І ТИСНІТЬ НА НЬОГО ❤️!

ЧИТАТИ ===>>

https://booknet.ua/reader/bozha-kara-dlya-mlionera

Уривок з платної частини

 

— …чи згодні ви, Дем’яне Ковач, взяти за дружину…

— Згоден.

Його голос прозвучав чітко і спокійно, розлітаючись під високими склепіннями залу.

Він навіть не відвів погляду.

— …чи згодні ви, Меланіє Божко…

Я навмисно зробила паузу. Всього на дві секунди довше, ніж вимагав етикет, але цього вистачило, щоб у залі запанувала мертва тиша. Я побачила, як батько зробив крок уперед. Я відчула, як пальці Дем'яна на моїй руці стиснулися трохи сильніше.

— Згодна, — холодно впустила я.

Ми обмінялися обручками. Холодний метал обпік мій палець. Усе було закінчено. Підписи в документах стояли ще відучора. Юридично і перед обличчям цієї лицемірної публіки я щойно стала дружиною людини, яку мій батько найняв для вирішення своїх бізнес-проблем.

— Оголошую вас чоловіком і дружиною. Можете поцілувати наречену.

Дем'ян не чекав запрошення. Він притягнув мене до себе так різко, що я ледь не втратила рівновагу. Його губи накрили мої — не ніжно і по-духовному, як він робив це всі ці тижні, а владно, палко, з якоюсь відчайдушною жадобою.

Я відсторонилася першою, важко дихаючи, і подивилася йому просто в очі. Маски були скинуті.

— Готуйся, Ковачу, — прошепотіла я йому в самі губи. — Наше сімейне життя буде твоєю найбільшою кризою.

На мить у його темних очах майнуло щире здивування. Лише на долю секунди. А потім я побачила, як безслідно зникають останні залишки просвітленого "нареченого-вегана". Його погляд став гострим, чіпким і неймовірно хижим. Маски впали остаточно. Він проаналізував мої слова та інтонпцію і все зрозумів. Усвідомив, що я все знаю або майже все. 

Але замість того, щоб розгубитися чи запанікувати, Дем'ян знущально всміхнувся справжньою усмішкою професіонала. 

— А я — найкращий фахівець із подолання криз, моя люба дружино, — хрипко прошепотів він у відповідь, дивлячись на мене з таким відчайдушним захватом, від якого по спині побігли мурашки. — Вважай, що я прийняв цей виклик.