З чого все почалося: історія народження цієї книги

Мене інколи запитують, як народилася моя книга "Сміятися посеред темряви"? Чи мріяла я колись стати письменницею?

І тут я, мабуть, вас дуже здивую.

Я завжди любила читати — і в дитинстві, і вже в дорослому житті. Проте ніколи не мріяла стати письменницею. Навіть не думала про те, щоб написати щось для себе — «у стіл», як кажуть письменники.

То чому ж я все-таки написала книгу?

Вперше про це мені сказала дружина мого тодішнього пастора. Це було на Дніпропетровщині, приблизно у 2014 чи 2015 році.

На той час я була зовсім «свіженькою» переселенкою з двома дітьми на руках і великим досвідом роботи з людьми.

За першою освітою я психологиня і навіть певний час працювала за фахом. Але згодом пішла в торгівлю — і так там і залишилася. Саме тому в книзі ви знайдете багато торгових історій і жартів.

Вдруге про написання книги мене попросили дівчата, які проходили реабілітацію в полтавському центрі «Вихід Є» для людей, травмованих війною. До речі, один із розділів книги присвячений саме йому.

А ще, дуже сильно мене підтримав один поранений боєць — Макс. Я познайомилася з ним у госпіталі, куди вже три роки ходжу як волонтерка.

Макс буквально загорівся моєю ідеєю створити фронтовий словничок для тих, хто перебуває в тилу й чекає на своїх коханих. Словничок, який допоможе краще розуміти військових.

Бо коли мій син сказав мені:

«На мене вийшов чечен-ахматівець зі словами “Аллаху акбар”, а я його — карандашиком»,то хочеш не хочеш, а прагнеш зрозуміти, що саме сказала твоя дитина.

Також Макс попросив мене написати про його кохану дружину Анжелу. Два роки поспіль вона була поруч із ним у лікарні й витягувала те, що не можуть витягти лікарі. Бо справжнє кохання робить дива.

Йому хотілося, щоб її історія стала прикладом для інших дружин. Прикладом того, що навіть дуже важкі ситуації можна пройти. Що любов, відданість і підтримка іноді здатні на те, що здається неможливим.

Так поступово й народилася ця книга.

Не з дитячої мрії стати письменницею. Не з бажання побачити своє ім’я на обкладинці.

Вона народилася з розмов, людських історій, болю, гумору, підтримки й великого бажання допомогти людям краще розуміти одне одного. 

https://booknet.ua/book/smyatisya-posered-temryavi-b455883

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Пацюк Червоній
12.07.2026, 20:58:36

Звідки ви переселились?

Показати 6 відповідей
Пацюк Червоній
12.07.2026, 21:49:21

Ольга Марен, так, це головне місце

Інші блоги
Чудові новини ☺️
Любі мої мандрівники! ❤️ Хочу поділитися з вами невеликою радістю — сьогодні в мене День народження! ? І саме на честь цього дня я вирішила повернутися до відкладеної книги «У знаках місяця». Сьогодні активно
Іноді одна випадкова зустріч змінює все...
Іноді одна випадкова зустріч змінює все. https://booknet.ua/reader/narechena-dlya-brata-b447204?c=4915275 Спочатку він заходить до аудиторії як новий професор. Впевнений. Стриманий. Небезпечно привабливий. Потім — розкішний маєток, сімейна вечеря…
Вітаю мешканці Букнету!
Мене звати Вікторія П, я - нова авторка на Букнет. Пишу у жанрі сучасного любовного роману і фентезі. Якщо вам подобається троп від ненависті до кохання, сильні головні героїні, чоловіки із складними характерами, саркастичні
Чому ми закохуємося не в людей, а в те, ким вони є
Мабуть, у кожного була людина, яка приходила в життя дуже тепло. З нею хотілося говорити до ранку, чекати повідомлень, сміятися без причини й вірити, що все буде добре. А потім щось змінювалося. Робота, втома, обставини,
⚜️ Нові глави ✨ Між двома подихами
✨Доброго вечора, творче й читацьке товариство!✨ Нові глави Між двома подихами вже на сайті! ⚜️ Оскільки до двох опублікованих трохи раніше глав я не робив блог з анонсом, через брак часу. То тепер і вони туть.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше