Привіт, мої любі Спокусники!

"Шалена ніч у Нью-Йорку" зараз безкоштовно!

Поспішайте прочитати. 

Доки він оглядав веранду, я думала про нашу розмову, про те, як він все прийняв, яким теплим був його погляд і як він хотів щиро мені допомогти побороти страхи з минулого. Але я не могла відкритись остаточно, хоча можливість була, та я чомусь не змогла… знову наче закам'яніла та просто змовчала. Те, що я поділилась з Майком випадком з мого дитинства, означає лише одне, - я йому довіряю. Та видно, те, що мене так давить, - не хоче остаточно мене відпустити. Може я погано пручаюсь?.. 

   — Підемо до озера? — Почувши голос Майка, я здригнулась та підняла голову. — Вибач, я не хотів тебе налякати. — Майк підходить до мене, обіймає за талію і цілує у чоло. Тепло. Затишно. І дуже добре. Я крадькома усміхаюсь, коли його губи опинились на шийці біля вуха. Мені лоскотно. Тихо хихочу, а він говорить. — Обожнюю, як ти пахнеш.  

   Його голос блукає моїм тілом і від цього, я наче вершкове морозиво, яке стікає по ріжку у літню спеку. 

   — Я казала, що мені добре?

   Майк дивиться в мої очі і задоволено усміхається. На цього чоловіка можна дивитись годинами, а краще роками… А ще краще - вічність. От ідеальний варіант - вічність. 

   — Ти можеш мені це повторювати, тоді я буду знати, що я роблю все правильно. — Підморгує мені. 

 ТікТок✨✨✨Моя СТОРІНКА БУКНЕТ

З міцними обіймами, ваша авторка ❤️

Тут і у Telegram, де завжди затишно.

✨Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!