Вийшов черговий розділ книги  "Загублена слобода"

Це не  сварка. Це зіткнення трьох світоглядів, де кожен по-своєму має рацію і по-своєму помиляється.

- Дивно, в пекло не боялися втрапити, але чогось від мого товариства тікаєте, мов зляканий заєць від гончака? – вона граційно схилила голівку, ледь усміхнувшись кутиками губ.- Чи я страшніше чорта, пане Ясінський?

 Лицар рвучко осадив коня, так що кобила дівчини сполохано сахнулась в сторону, ледь  не скинувши вершницю.

- Заяць – не простий звір. Не одному молодому, дурному гончаку, розпанахав живіт, коли той думав, що то легка здобич. Будьте обережні на полюванні, пані Сандарія. – процідив він крізь зуби, люто блиснувши на дівчину очима. – Бо враз з мисливця можна на здобич перетворитися.

 Він криво посміхнувся.

 - А стосовно чорта…Слизьке то поріддя… Так зразу і не зобачиш.  Глянеш:  наче зовні чарівна панна. А яке насправді всередині? Спаситель його знає. Тому я суджу просто – по ділам… Якщо поночі з чортами на шабашах  - то значить відьма!!! А з відьмами я вчиняю просто –  кілька оберемків дрів, старий добрий смолоскип та кілька дрібних монет інокам, щоб молитов прочитали за упокій душі.