Знижка і картинки до Лесі

Вітаю, догогі читачі))

 

Сьогодні в мене знижка 20% на веселу історію про суворого голову тіньової варти і життєрадісну (не дивлячись на всі проблеми) сирітку-пустельницю Алері. Спадкоємиця Бурі

 

 

Вона сирітка зі справжніми злими родичами, сумнівним походженням, незареєстрованим нетиповим магічним даром. Іще в неї спадок фактично вкрали, навіть той, про який і не здогадуються. І в столицю вона приїхала не заради балів і чиїхось гарних очей.

Він голова тіньової варти, надто молодий, надто холодний, надто заклопотаний. І сирітки, котрих підсовує йому мама, бо пора одружуватися, в нього вже в печінках сидять. А бабуся його вмовила допомогти черговій, коли в нього і без того проблем купа.

І що вони вирішили при першій же зустрічі? Правильно, триматися один від одного якомога далі.

 

А іще в мене були час і натхнення, щоб поспілкуватись з джеміні і попросити його намалювати сцену знайомства Лесі з книги Не мала Леся клопоту з магічною стороною світу і з Ромчиком. 

 

— Кахинк, — знову вирішив прийняти участь в розмові Ромчик. Говорив, правда, на незрозумілій мові, але то таке.

— Ти це, давай роби щось, відьмо, — підтримав розмову привид.

— Що робити? — вирішила теж не мовчати Леся. А то ж неввічливо якось. А ввічливість, то святе. Особливо в селі у родичів.

— Та звідки ж мені знати що? Я в ваших відьомських справах не розбираюсь. Раз приманила ось це своїм ворожінням, тепер маєш прогнати. Інакше воно тебе зжере. А ти гарна, тебе шкода.

— Яка милота, — пробурмотіла Леся.

От кажуть ж розумні люди, що не можна на інших людей порчу наводити. Що карма і все таке. Але ж ніхто не сказав, який саме вигляд та карма може прийняти.

— Ти його вивчаєш, чи що, відьмо? — ніяк не міг заспокоїтись привид.

— Чому ти мене постійно відьмою обзиваєш? — вирішила дізнатись наостанок Леся. Бо не може ж вона роками не зводити з Ромчика очей. Та навіть з коханим чоловіком цей номер ніколи б не пройшов. А тут таке.

— А як мені іще відьму називати? Ми з тобою не знайомі.

— Я не відьма.

— Ой, не стидайся, відьми мені завжди подобались, особливо такі тендітні і руденькі.

— Я не відьма, — чомусь продовжила заперечувати Леся.

— Що я відьму від не відьми не відрізню? Та й змінені наговори тільки у справжніх відьом спрацьовують. У простих жінок, навіть тих диких магічок, магія повинна бути правильною, єдина помилка, і то просто набір слів. І тільки відьми тією силою крутять, як хочуть. Гірше тільки богині. Бачив я одну, з некромантом сварилась, а ще богиня кохання. Та всі сільські чоловіки разом за рік так не наматюкаються, як вона одна…

Леся зітхнула і стала сподіватися, що це просто сон. Кошмарний. Бо які ще відьми, богині і некроманти? Скільки прожила, жодного з цих персонажів не бачила ні разу.

З іншого боку, Ромчиків вона досі теж не бачила і не думала, що на вигляд вони саме такі.

Леся знову зітхнула і всього на мить відвела від покруча погляд, бо щось десь зашаруділо. І ніч наче вибухнула.

— Уар! — явно образився Ромчик, ривком став вищим і ширшим, задер в небо свої лапища з пазурами, а потім ступив вперед, до Лесі.

— Роби щось, відьмо! — заверещав привид, судячи зі звуку, в процесі переміщуючись кудись якомога далі.

— Е-е-е-е… — з усіх сил задумалась Леся.

Вона терпіти не могла, коли на неї тиснуть. А ці обставини тиснули на неї так, як ніколи не виходило у вчителів, шефів і телефонних шахраїв, котрі дзвонять від імені банку. Світ уповільнився. Та вона сама уповільнилась і ледь-ледь підняла руку, котра раптом стала дуже важкою. В голові замість думок стояв свист вітра і плескіт хвиль об дерев’яний причал. Що робити, вона не уявляла. Нічого не робити не могла. І взагалі, було дуже образливо.

— Та щоб ти провалився, оброс квітами і кротів годував! — несподівано для самої себе рявкнула Леся, підняла все-таки руку перед собою і широко перехрестила Ромчика, припечатавши про всяк випадок голосним: — Амінь!

 

А іще ШІ, схоже, намагався зі мною поговорити, тільки я його мову не зрозуміла)) От що написано в лівому верхньому куту?

 

Ілюстрації, новини, сюрпризи і різне веселеньке бувають тут телеграм тут інстаграм і тут фейсбук

Приємного читання))

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра
06.07.2026, 11:43:19

❤️❤️❤️

avatar
Іра
06.07.2026, 09:57:48

Супер люблю знижки а коли ще будуть знову

avatar
Асана
05.07.2026, 15:38:37

Ромчик такий красунчик ❤️

Показати 2 відповіді
Асана
05.07.2026, 22:08:27

Тетяна Гуркало, Вбивчий манікюр :D

avatar
Ромул Шерідан
05.07.2026, 19:14:34

❤️❤️❤️

avatar
Асея Мітрель
05.07.2026, 12:59:22

Історія про Алері супер! Більшу частину книги виникала думка "бідний Тірен" з усіма тими дівчатами. А змій то взагалі унікальний персонаж!

Показати 3 відповіді
Тетяна Гуркало
05.07.2026, 15:16:40

Асея Мітрель, а куди йому діватись, йому ж в тому королівстві жити))

avatar
Дієз Алго
05.07.2026, 13:34:13

А-ха-ха, добрий такий собі Ромчик...

Тетяна Гуркало
05.07.2026, 14:18:03

Дієз Алго, а який красунчик))

avatar
Олена Гушпит
05.07.2026, 13:23:04

Історія Алері неймовірно цікава!!! ❤️❤️❤️ А Леся смішна!!! ❤️❤️❤️

Тетяна Гуркало
05.07.2026, 14:17:51

Олена Гушпит, дякую))

avatar
Лара Роса
05.07.2026, 12:54:20

Приємна знижка з такою приємною зимовою прохолодою в книзі - саме те, щоб насолодитись нею в спеку! Леся - то вогонь!))

Тетяна Гуркало
05.07.2026, 14:17:09

Лара Роса, дякую))

Інші блоги
Танок на лезі меча
Ура на роботі Танок на лезі меча - 1000 переглядів. Не віриться що тисяча людей натискали на кнопку прочитати! Дякую всім хто читає цю роботу!https://booknet.ua/reader/tanok-na-lez-mecha-b458428?c=5131463&p=1
Завела собі Гризька? Тепер годуй!
— Хрусь. Хрясь. Хрум-хрум. Я скосила очі: валізка підтягла язиком з-під паркана старий черевик без підошви й тепер із захватом молотила його повним ротом. Шматки пересохлої шкіри летіли врізнобіч, мов тріски з-під
Мій бос? Мій наречений?
❤️ Коли бос стає кимось більшим, ніж просто босом… Він запропонував їй підвищення. Виручив у непростій ситуації. Підвіз додому й навіть не розбудив, коли вона заснула в його машині… Здавалося б, звичайні вчинки
Одружився на фіалці, а вона – росичка!
Адріан смикнув рукою, щоб потерти скроню, але та не послухалася. Обидва зап’ястя й ноги були дбайливо примотані до стовпчиків ліжка… лозами. З пуп'янками! І з дрібними білими квіточками, які нахабно розпустилися
Новинка Сезон дощів в флешмобі Осіння пристрасть
https://booknet.ua/book/sezon-doshchv-b460021 ❤️ Сьогодні до літературного флешмобу ✨ «ОСІННЯ ПРИСТРАСТЬ» ✨ приєднується і моя історія — «Сезон дощів» ❤️ Дякую організаторці флешмобу ❤️ Віккі Грант ❤️ за цю осінню
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше