Привітик, мої солодкі! ❤️

У мене для вас просто ГРАНДІОЗНІ новини! Тримайтеся міцніше, бо сьогодні на моїй сторінці офіційно стартувала довгоочікувана гаряча новинка, а в передплаті киплять такі пристрасті, що мені самій потрібна валеріанка!

 ЗУСТРІЧАЙТЕ НОВИНКУ! Книга «Пастка для сина ректора» вже на сайті!

Любі мої, якщо ви скучили за шаленим драйвом, гумором та всепоглинаючим студентським коханням — ця історія саме для вас! Вона весела, емоційна, неймовірно динамічна і допоможе кожній із нас повернутися у ті самі незабутні студентські роки.

Готові зазирнути всередину? Ловіть перший, мега-гарячий уривок, який уже чекає на вас на сайті:

— Усім привіт, мої хороші! І... та-да-ам! Офіційно оголошую: пташка злиняла з батьківського гнізда! Дивіться, який тут нереальний люкс. Жодних тарганів і радянських шпалер. Повна свобода!

Я підхопила телефон разом зі штативом, почала кружляти по кімнаті, показуючи вид із вікна, глянцеві поверхні кухні й велике дзеркало шафи-купе, перед яким я навіть встигла з кривляннями поправити свій зелений оверсайз-худі. Я почувалася повноцінною королевою цього простору.

Я поставила камеру назад на стійку, щоб зняти «естетичний» кадр того, як відкриваю валізу. Нахилилася, взялася за блискавку...

І в цей момент за моєю спиною чітко, голосно і з характерним металевим звуком повернулася ручка дверей ванної.

Я застигла в позі букви «Г». Пальці закам'яніли на замку валізи. Усередині все похололо. «Стоп. Я ж закрилася на засув зсередини. Звідки звуки? Невже ремонтники? Чи хтось проліз через балкон?!»

Матові двері ванної повільно прочинилися, і звідти кучерявими хмарами шугнула гаряча пара, миттєво принісши в кімнату сильний, дорогий аромат чоловічого парфуму — щось із нотами кедра, бергамоту і чистого адреналіну.

А слідом за парою в мою — мою! — кімнату абсолютно спокійно вийшов якийсь хлопець.

Я повільно, зі скрипом у шиї, випрямилася. Моя щелепа, здається, пробила підлогу.

Він був високим. Навіть занадто. І на ньому не було практично нічого. Мокре темне волосся було недбало прикрите білим рушником, який він тримав обома руками, витираючи потилицю. Накачані плечі, широкі груди, чіткі кубики преса, по яких ще стікали дрібні прозорі краплі води... А нижче... Нижче був другий рушник, темно-синій, який тримався на його стегнах виключно за рахунок законів фізики, які я явно прогуляла в школі. Був зав'язаний так низько, що я судорожно зажмурилася на секунду, а потім знову відкрила очі, не в силах відвернутися.

Хлопець зробив крок уперед, опустив руки з рушником від голови й нарешті завмер, натрапивши поглядом на мене.

Ну що, як вам початок «самостійного життя» нашої героїні? ? Графік оновлень: через день опівночі. Скоріше переходьте на мою сторінку, додавайте книгу в бібліотеку, ставте сердечка та обов'язково діліться своїми першими емоціями в коментарях! Мені дуууже важливий ваш старт!

«Не твоя дитина. Повернення тирана» — Щоденні оновлення!

А поки ми знайомимося з новинкою, у нашій передплатній книзі Марк Черняк продовжує випробовувати на міцність і героїню, і нас із вами. Дівчата, чесно, як жінці мені часом страшенно хочеться організувати цьому чоловікові якийсь нещасний випадок із летальним наслідком... Але як авторка я все ж хочу дати йому той самий останній шанс на щастя.

Оновлення тут виходять щодня опівночі. І цей нічний розділ просто розірве вам душу. Ловіть ексклюзивний уривок майбутньої глави:

— Тато… — тихо, майже пошепки, наче пробуючи це нове, невідоме й таке солодке слово на смак, вимовила вона. — Мій тато… Ти повернувся з космосу… тобто, із дуже далекої командировки! Мама казала, що ти на зірочках, а ти ось тут!

Вона миттєво, спритно зісковзнула зі свого стільця. Старий плюшевий ведмідь із відірваним вушком безжально впав із її колін прямо на пухнастий білий килим, забутий і непотрібний. Моя дитина впевненими, швидкими кроками рушила прямо до Марка.

Всередині мене все кричало: «Ні! Не підходь до нього! Він монстр, він знищить нас!», але моє тіло наче розбив параліч. Руки зсудомило, а в горлі застряг німий клубок. Я лише безпорадно, ковтаючи гарячі сльози приниження і гострого, ріжучого болю, спостерігала, як моя маленька дівчинка підходить до цього небезпечного, жорстокого чоловіка, протягує до нього свої тонкі ручки і з розгону обіймає його за шию, з усього маху тулячись гарячою щокою до його чорної водолазки.

Серце просто на друзки... ??? Що переможе в Марку — жорстокість і жага помсти Єві, чи ця чиста, беззахисна дитяча любов?

Чекаю на вас опівночі на сторінках обох книг! Пишіть у коментарях, як вам новинка і чи готові ви пробачити Марка після такого уривка? ? Нам є що обговорити!