Гаряча знижка ? 28% 04.07

"Наталі. Не кохана наречена

Артур.

- Що це за новина ще? - гарчить Петро до доньки, а потім звертає на мене погляд. - Артуре, я сподіваюсь це жарт.

На жаль, я змушений його розчарувати. Сам не радий, що опинився в такій ситуації. Лише раз вирішив вчинити не думаючи, і відразу потрапив у проблеми.

Я скоро стану татом. Хоч готувався до такого варіанту подій, але все одно, коли почув ствердження від лікаря, був трохи шокований. Я не готовий до цього. Це ж яка відповідальність. І життя зміниться на сто вісімдесят градусів. 

Шкода Наталю. Вона ще така молода, а змушена зі мною одружитись через дитину. Та я не якийсь покидьок, щоб втекти і залишити її одну з проблемою. Що сталось, те сталось. Тепер нам обом відповідати. Тільки ось Петро буде злитись. Це ж його улюблена і єдина донечка. Йому я не сподобаюсь у ролі зятя. Як партнери ми добре ладнаємо, навіть встигли потоваришувати. Але бути чоловіком його дочки, це зовсім інша справа.

- Це не жарт, Петре, - говорю спокійно і підходжу до дівчини, котра зблідла. - Ми справді зустрічаємось.

Обіймаю її за плечі і вона тулиться до мене так природньо, наче ми це робимо кожного дня. 

- Я щось не розумію, - хмуриться мій партнер. Він напружено дивиться на нас, кривить губи. - Артуре, що за свиню ти мені підсовуєш? Я вважав, що ми добре порозумілись і справа наша йде чудово. Але виходить тобі цього мало. Ти ще захотів заволодіти моєю дочкою?

Розумію, як все виглядає в його очах. Я б сам злився і мучився у непорозумінні. Уявляю його реакцію, коли він дізнається про її стан.

- Все сталось ненавмисно, Петре, - хочу його заспокоїти. - Коли я зустрів Наталю, я не знав, що вона твоя донька. Ми почали зустрічатись, закохались. Вже нічого не зміниш.

Як легко мені дається брехня. Я обіймаю дівчину, котру ледве знаю, але вже запропонував їй вийти за мене. Доля ще та сука. 

Цілую її у маківку у підтвердження своїх слів, бо треба ще навчитись грати роль закоханого чоловіка. 

- Ні, все можна швидко змінити. Ви просто розходитесь і все, - видає Петро. - І всім буде добре.

- Я не покину Артура, - подає голос Наталя. Вона стає переді мною, наче захищає від батька. - Я кохаю його і буду лише з ним. Я не питаю в тебе дозволу, а ставлю перед фактом.

Ціню її відважність. Її батько досить сувора людина і його важко переперти. Але Наталя його дочка і якщо він її любить, то змириться з її вибором.

Якусь мить вони напружено дивляться одне на одного, а потім Петро неохоче киває. Він протягує руки і дівчина обіймає його. Ох, яка ідилія. У них справді дуже теплі відносини.

- Ходімо за стіл, все вистигне, - дружина Петра теж розуміє, що конфлікт вирішений. Вона весь цей час навіть не рухалась, а тепер посміхається і нетерпляче переминається з ноги на ногу.

- Ходімо, - відпускає дочку господар будинку і зиркає на мене скоса, підходить, шепоче, щоб ніхто не чув. - Ти ж розумієш, що якщо скривдиш мою доню, буде біда.

Погроза зрозуміла і трохи неприємна. А так все добре починалось, ми так гарно з ним спілкувались. 

- Розумію.

Він задоволено киває і іде за жінками, котрі поспішають до їдальні. 

Ми з Наталі сідаємо разом, навпроти її батьки. Поки вечеряємо, ловлю на собі уважні погляди Петра. Він не довіряє мені, підозрює, що я використовую його дочку. Він ще не знає всієї правди. 

Наче мені хочеться зв'язувати життя з цією молодою дівчиною. В нас був лише один секс і то все вийшло так спонтанно. Поганий настрій і келих віскі зробив своє. Вона красива, не сперечаюсь, але я байдужий до неї, а змусити себе закохатись проти волі неможливо.

Наталі підсовується ближче, торкається стегном мого стегна. Лікоть її поруч з моїм. Відчуваю тепло її тіла і приємний аромат. Вона підносить на мене погляд посміхається. Вона явно хоче привернути до себе мою увагу. 

- І як ви познайомились? - сухо запитує Петро.

Дивлюсь на його похмуре обличчя і не знаю, що відповісти. Не розказувати ж йому, як ми в перший день знайомства займались сексом в одній з кімнат на другому поверсі, поки він внизу розважав гостей. 

- Артур врятував мене від нахабного залицяльника у клубі, - досить легко говорить Наталі. - Він мій герой.

Знову посмішка дарована мені. Бере мою руку, стискає пальці, поводиться, як справжня закохана жінка. Браво, дівчинко, а ти вмієш тримати себе у руках. І так вдало використала нашу недавню зустріч. Майже правда.

- Я бачу, Артур ще той мачо, - плюється сарказмом Петро. Все, наші добрі стосунки остаточно зіпсовані. Він не пробачить того, що я сплю з його дочкою. - І скільки ви разом.

- Місяць, - цього разу вже я відповідаю. Почуваюсь напружено і голос трохи захрип. Але від суворих поглядів її батька інакше не може бути. Він змушує мене нервувати.

- І ти місяць приховувала? - охає Алла, трясе своєю чорною пишною гривою. - Чому ти мені нічого не сказала? Ти ж знаєш, я завжди на твоїй стороні.

https://booknet.ua/reader/natal-ne-kohana-narechena-b426240?c=4605377&p=1