Любі автори та читачі ⭐ 

До прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце"

Уривок:

Джаан мовчки стояла біля вікна, дивлячись на нічне місто. Слова Муйона все ще луною відбивалися у її свідомості.

— Ти справді думаєш, що знаєш його? — промовив він тоді з гіркою посмішкою. — Ліон завжди обирає те, що важливіше для нього самого. Якщо доведеться — він залишить тебе так само, як залишив мене колись. В його очах не було брехні, лише біль, яку він носив у собі сотні років. Джаан хотіла відкинути  слова напівкровки , але не могла. Ліон приховував занадто багато, його минуле було сповнене таємниць, а погляд інколи ставав таким далеким, ніби він бачив світ, недоступний людям. Проте кожного разу, коли небезпека наближалася до неї, саме він опинявся поруч. Саме він витягнув її з лап надприродних істот,  він терпляче відповідав на її нескінченні запитання, і лис дивився на неї так, ніби боявся втратити ще до того, як по-справжньому знайшов.

Дев'ятихвостий відчув її сумніви майже одразу. Він сидів на даху будівлі, спостерігаючи за мерехтінням міських вогнів, коли Джаан підійшла до нього.

— Твій брат приходив до мене знов, — сказала вона без зайвих вступів.

Ліон лише зітхнув.

— І що він тобі сказав?

— Що ти можеш покинути мене, що вже робив це раніше.

На мить запала тиша.

— Муйон має право злитися на мене, — тихо відповів лис — Я не був поруч тоді, коли він цього потребував.

— Але ти не заперечуєш його слів.

Ліон повернув голову до неї.

— Бо деякі речі неможливо виправдати, можна лише шкодувати про них.