Вітаю!

"Дика фурія для магната" — оновлено!

✨✨✨

Раптом до нас повертається Нінель. Вона задоволена собою присідає поруч, а вже за мить з іншої сторони присідає моя зведена сестра.

Батько відкладає виделку і пильно дивиться на доньку Олени.

— Уляно, сподіваюся, ти вже всі справи на сьогодні вирішила?

— Так, Мартине Даниловичу. Вже все добре. — тихо відповідає вона.

Спостерігаючи за всім, не можу розслабитися і, якщо чесно, я не чекав, що після всього Нінель повернеться за наш столик. Я дуже злий на неї. Мені хочеться, аби вона пішла просто зараз. Тут навіть говорити немає про що.

— Нінель, дівчинко моя, ти чому свого дідуся до нас за столик не покликала? — раптом цікавиться батько у моєї супутниці.

Вона спочатку напружується, а потім видихає.

— А ви про Гавриленка... Так він не мій дідусь. Він мій...

Лише сказавши це, вона зиркає на мене і замовкає.

Дика фурія для магната

♥️♥️♥️