Всім привіт!

Запрошую до оновлень двох книг.

Переводжу погляд на зал і через великі вікна бачу, як його Нінель дуже мило спілкується із якимось старшим паном. З іронією посміхаюся і переводжу погляд на свого зведеного брата.

— До речі, братику, краще, ніж мене тут драконити, кралю свою пильнуй, бо вкрадуть — навіть оком не моргнеш.

Він хмуриться.

— Не зрозумів?

Я киваю в бік його Нінель.

— Он твоя красуня уже тусується з якимось красенем, доки ти тут розбір польотів влаштував. Я б на твоєму місці так не ризикувала.

— Вона моя дівчина, — з гордістю заявляє він.

Знизую плечима, лукаво посміхаючись, кидаю колючі фрази.

— Ну от і пильнуй. А то всяке може бути.

Дика фурія для магната

Кліпаю, бо знову дзвонить мій телефон. Потягнувшись, беру його і дещо здивована, бо на екрані світиться досить цікавий та незвичний для нашої країни номер оператора. Сівши, знімаю слухавку.

— Алло.

— Привіт, Міє!

Від цих двох слів мороз пробіг по шкірі. Я одразу впізнала у голосі співрозмовника Решетника.

— Що тобі потрібно? — охриплим голосом питаю.

— Міє, я поговорити хотів. Не клади, будь ласка, слухавку. — просить Артур.

На мить стискаю щелепи і ледь стримуюся, аби таки не покласти слухавку.

— У тебе хвилина, — холодно фиркаю, бо не хочу чути його безглуздих виправдань та вибачень. Тепер вони недоречні. Тому без емоцій повідомляю: — Я зайнята.

— Чим ти зайнята? — одразу чіпляється за мої слова він.

— Це особисте, — відмахуюся.

— Міє, невже це правда, що ти погодилася скласти пару Боярському на турнірі у Франції?

Танго з мажором

♥️♥️♥️