Друзі, сьогодні на сайті з'явилася моя нова історія - "МАЙЖЕ ОДРУЖЕНІ"! 

Все почалося, коли несподівано захворіли молодята, і їхати на проплачений спонсорами відпочинок довелося нам - сестрі нареченої та брату нареченого. От тільки ми недолюблюємо одне одного ( і це ще м'яко сказано). Але нам доведеться два тижні зображати палко закоханих...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

На дорозі з’явилася автівка, що освітила мене своїми фарами, але не проїхала повз, а стала уповільнювати рух, поки нарешті не спинилась прямо навпроти мене. Мої очі розширилися від жаху, а серце закалатало десь у п’ятках, коли дверцята збоку від водія відчинилися і я почула  чоловічий голос, який скомандував мені:

 — Сідай!

 — Дякую, я… люблю гуляти пішки! —  вигукнула я.  — Їдьте собі! 

Та машина не рушила з місця,  водій знову сказав, тепер уже більш нетерпляче:

 — Та сідай нарешті! 

 — У мене перцевий балончик є! — вигукнула я сповненим відчаю голосом. 

Сьогодні явно був день мого сорому, починаючи з того клятого стриптизера і закінчуючи нападом маніяка ( тепер я не сумнівалася, що це саме маніяк, який зараз затягне мене в глибину парку і… що буде далі, про те я воліла не думати, бо мій балончик благополучно лежав у сумці, яка в свою чергу стояла зараз на тумбі в передпокої Ліниної квартири). 

Схоже, маніяк не повірив історії про балончик. 

 — Де він? — суворо спитав нападник.  — Покажи!

 — І я знаю східні єдиноборства! Їдь собі, шукай жертву деінде! Я не здамся без бою! — галаснула я, цитуючи улюблену пісню своєї мами. 

 — Ну ти смішна, Віко, — дверцята з боку водія відчинилися, і на світ Божий з’явився маніяк… вірніше, той кого я прийняла за нього. А насправді я побачила Натана, і був він братом Юри, Ліниного нареченого. Звісно, він неприємний тип, але все ж знайомий. Я відчула полегшення. а вслід за ним — новий напад сорому. 

Авжеж, я смішна. Все своє життя я потрапляю в різні дурні ситуації, і сімейні посиденьки часто пожвавлюються спогадами типу “А от пам’ятаєш, як Віка…”

Ну що ж, сьогоднішній день подарує нові приводи для дотепів наді мною моїм милим родичам, давнім і новоспеченим, як цей сноб і задавака Натан. 

 — А ти ж мав бути на парубоцькій вечірці, — ляпнула я  перше. що спало на думку. 

 — Мені стало там нудно, — хмикнув він. — І попрацювати треба. Завтра точно весь день піде псу під хвіст. А в мене важлива судова справа на носі…

Натан був адвокатом і трудоголіком. І я цілком можу повірити, що йому стало нудно на чоловічій вечірці з випивкою і стриптизерками. Чи там не було стриптизерок? Я гадки не мала, чим займаються хлопці на таких вечірках. 

 — Ясно, — швидко сказала я. — Мені теж стало нудно на дівич-вечорі, і я пішла додому… Ходити пішки корисно для здоров’я…

Мій погляд впав на рожеві капці, які вже трохи вкрилися пилом, і я відчула. що червонію. ..

Цікаво що буде далі? Запрошую до читання новинки!

Продовження - завтра о 22.00 і щодня у цей час! В нових розділах на вас чекатимуть приємні бонуси!

Книга братиме участь у конкурсі "Максимум хімії", тож я буду дуже вдячна за ваші коментарі, "сердечка", додавання в бібліотеку!