✨ Як ви думаєте, що людина запам’ятовує краще: саму подію чи відчуття, які вона залишила після себе? Чи може бути так, що розум забуває, а тіло продовжує пам’ятати?

Дуже цікаво почитати ваші думки, поки ви читаєте новий розділ триллеру "Поки я мовчала".

 Мені здається, ми часто недооцінюємо пам’ять.
 Можна забути обличчя, дату чи слова, але іноді достатньо чужого тону, кроків у коридорі або випадкового запаху і всередині вже щось стискається. Наш мозок дивовижний, він здатен захистити нас від спогадів. Але відчуття… Вони часто знаходять спосіб повернутися першими.

 Саме тому психологічні трилери для мене - не про злочини. Вони про людську пам’ять✨