Всім привіт! 

Запрошую до нового розділу!

✨✨✨

— Вибачте, — тихо кидає вона.

— Відпочинь, дитино. — всміхається батько і одразу звертається до мене. — Сину, а ти попіклуйся про свою молодшу сестру. — Він підморгує мені і нагадує: — Ти завжди хотів молодшу сестру. От твоя мрія і здійснилася.

Ну батько і фантазер. Не дуже хочу йому заперечувати, але все ж спокійно нагадую.

— Я взагалі-то, тату, хотів брата.

— А буде сестра. — сміється він.

Я лише шумно видихаю. Добре, що та сестра вже велика і няньчити не треба. Гаразд, сьогодні попіклуюся про неї. Нічого ж мені не буде.

— Що тобі покласти, сестра? — цікавлюся у неї.

— Спасибі, Мурате Мартиновичу. Це дуже люб’язно з вашого боку. Але не варто... Я сама.

Ну от, хвала небесам. Баба з воза — коню легше. Сама то сама. Хоча її офіційність не подобається мені, але мовчу. 

Книга тут

❤️❤️❤️